Семіотика урологічних хвороб. Клініко-лабораторні, інструментально-ендоскопічні, рентгенологічні та ультразвукові методи обстеження в урології - Реферат
Місцеві та загальні симптоми урологічних захворювань. Порушення акту сечовипускання. Гостра затримка сечовипускання. Кількісні та якісні зміни сечі. Лабораторні, інструментальні, рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження в урологічній практиці.
Аннотация к работе
ЛДМУ Реферат на тему: «Семіотика урологічних хвороб. Клініко-лабораторні, інструментально-ендоскопічні, рентгенологічні та ультразвукові методи обстеження в урології.» Виконала: студентка групи медичного факультету Львів-2008 СИМПТОМАТИКА УРОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ Симптоми урологічних захворювань поділяють на місцеві та загальні. Симптоми урологічних захворювань поділяють на такі групи: 1) розлади сечовипускання; 2) біль у ділянці сечостатевих органів із характерною іррадіацією; 3) кількісні зміни сечі; 4) якісні зміни сечі; 5) патологічні зміни еякуляту; 6) патологічні виділення зі сечівника; 7) статеві розлади. Більшість симптомів виявляється під час опитування пацієнта, інші - під час обстеження (огляд хворого, фізикальне обстеження, рентгенологічні, радіонуклідні, ультразвукові, лабораторні, інструментальні та інші методи дослідження). Порушення акту сечовипускання (дизурія) часто спостерігається при урологічних захворюваннях. Рідина виділяється зі сечею, випорожненням, потом, із повітрям, що видихається. Перший позив до сечовипускання в нормі виникає при наповненні сечового міхура 150...200 мл. Ніктурія є одним зі симптомів різних захворювань (серцево-судинна недостатність, хронічна ниркова недостатність, зміни нервової регуляції кровообігу в нирках і т.ін.), але часто спостерігається при доброякісній гіперплазії передміхурової залози і нецукровому діабеті. Полакіурія (часте сечовипускання) може бути фізіологічним чи патологічним явищем. Странгурія буває симптомом багатьох захворювань, при яких порушується спорожнення сечового міхура - гострого простатиту, доброякісної гіперплазії та раку передміхурової залози, склерозу або пухлини шийки сечового міхура, стриктури сечівника, кили сечового міхура, конкременту або пухлини сечівника, нейрогенних розладів сечовипускання при захворюваннях або ушкодженнях спинного мозку. У жінок гостра затримка сечовипускання спостерігається зрідка: при пухлинах статевих органів або уретри. Нетримання сечі спостерігається також при тяжких аномаліях сечостатевих органів - екстрофії сечового міхура, тотальній епіспадії, ектопії вічок сечоводів при сечостатевих норицях, нейрогенній дисфункції сечового міхура. При справжньому нетриманні сечі немає дефектів і аномалій сечових шляхів.