Здійснення культурологічного аналізу інтенцій мислителів XX століття щодо ролі континууму "символічних форм" у становленні культури. Характеристика антиномічності експресіонізму та розкриття його значення як сутнісної основи світобачення експресіоністів.
Аннотация к работе
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата культурологіїРобота виконана на кафедрі культурології філософського факультету Таврійського національного університету ім. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Берестовська Діана Сергіївна, завідувач кафедри культурології Таврійського національного університету ім. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Личковах Володимир Анатолійович, завідувач кафедри філософії і культурології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. кандидат філософських наук, доцент Карпенко Ганна Володимирівна, доцент кафедри іноземних мов факультетів природниче-наукового профілю Таврійського національного університету ім. Захист відбудеться «11» червня 2010 р. о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради K 52.051.09 Таврійського національного університету ім.Актуальність теми дослідження підкреслюється важливістю осмислення процесів створення та зростання символічних форм культури - від творів людської творчості до знаково-символічних, що складають смислове ядро культури. У тому числі, культури ХХ століття, вивченню якої можуть ефективно сприяти концепції «символічних форм», розроблені Е. Лотманом та іншими дослідниками, а також реконструкції художніх світів видатних німецьких і російських живописців, поетів, композиторів, що реалізують у своїй творчості «символічні форми»» мистецтва. Актуальність теми дисертації обумовлена також зверненням до проблем специфіки явищ, що знаходяться в орбіті сучасних досліджень теорії та історії культури: символу та його ролі в художній творчості, співвідношення форми та змісту, традицій і новаторства, синтетичності феноменів культури, крос-культурних взаємодій тощо. Теоретико-методологічними основами дослідження є культурологічний аналіз понятійно-категоріального апарату та закономірностей функціонування культури; історико-культурний метод, що обумовлює обєктивний підхід до розгляду генези культурних форм; системно-структурний підхід, що забезпечує багатоаспектний аналіз культури як системи та її структурного створення; семіотичний підхід, необхідний для розгляду специфіки символу та «символічних форм» у германомовній культурі XX століття; компаративістський підхід, який є основою порівняльного аналізу явищ культури.Хофман відзначає особливу роль духовного змісту мистецтва символічних форм (духовні претензії), протиставляючи його «міметичній» творчості, яка пристосовує форму до наочного змісту. Навпаки, мистецтво «символічних форм», вважає Хофман, покликане для породження позапредметних сенсів, воно виявляє за допомогою метафор те, що стоїть за «предметным обликом вещей», що «таится внутри них». Художник приходить до думки щодо самоцінного значення живопису, де форма та колір не потребують наочного мотивування. Кандінського» обґрунтовано універсальність творчої діяльності художника, оригінальність його синтетичного стилю, символічної форми, для семіосфери якої характерні: експресія декоративних барвистих плям; яскрава контрастність колірних поєднань; енергія контурних ліній, що підкреслює композиційний ритм; складна побудова простору, що відрізняється динамікою проявів. Гроховяка: тридцяті роки - перші досліди створення абстрактних форм разом із фігуративним живописом; період Другої світової війни (учасник військових дій знаходив можливість для малюнків, нарисів, пейзажів); кінець сорокових років - звернення до абстракції, втілення синтезу музики та живопису.