Аналіз організаційно-правових аспектів розробки селянської реформи 1861 р. у площині селянського самоврядування. Планування реформаторами зробити селянське самоврядування базою місцевого самоврядування та інтегрувати до місцевого управління губерній.
Аннотация к работе
СЕЛЯНСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ В ПЛАНАХ ЕПОХИ ВЕЛИКИХ РЕФОРМ: ТРАДИЦІЙНЕ ТА «НОВАТОРСЬКЕ»Однак значне погіршення на межі 1850-1860-х рр. фінансового становища примусило реформаторів суттєво скоротити їх плани, поступитись розбудовою інфраструктури реформ і цілковито підкорити функціонування селянського самоврядування завданням фіску та реалізації викупної операції. Вагомими кроками були губернська 1775 р. і волосна 1797 р. реформи, що сприяли оновленню традиційних практик самоврядування на селі. По обнародуванню «Загального положення про селян, що вийшли з кріпацької залежності» (далі - «Загальне положення про селян») [8] виявилося, що в площині селянського самоврядування реформа 1861 р. лише в загальних рисах нагадувала запропоноване під час дискусії 1858-1860 рр. [9, с.151]. У ході аналізу порівняємо структури самоврядування селян і функціональні характеристики основних їх складників за реформами бессарабського цараністського 1834 р., державного 1838 р. і посткріпосного 1861 р. сіл. З огляду на стратегічне значення цієї ділянки імперського простору, перед ліберально налаштованими представниками сановної бюрократії постала необхідність організувати життя краю поза звичними дворянсько-вотчинними традиціями управління селом і поставити діяльність нових управлінських установ під контроль бюрократії [40, с .180; 42; с.