Селянський характер Української революції 1917-1921 років. Трансформація радянської ліквідації поміщицького землеволодіння в одержавлення земель. Перетворення махновської й врангелівської - у передання землі селянам із легітимізацією цього процесу.
Аннотация к работе
Селянська революція 1917 - 1921 рр.: ліквідація поміщицького землеволодіння в УкраїніЛеніна ліквідували поміщицьке землеволодіння під час революції 1917 - 1921 рр. Як доказ наводили Декрет «Про землю», затверджений Другим Всеросійським зїздом рад у ніч із 8 на 9 жовтня 1917 р., Закон «Про соціалізацію землі», ухвалений Третім зїздом рад 23 - 31 січня 1918 р., та інші законодавчі ініціативи радянської влади, спрямовані на ліквідацію як приватної власності на землю загалом, так і поміщицького землеволодіння зокрема. На ІІІ Всеукраїнському зїзді рад їхні представники виступили з такою пропозицією: «...я лише наполягаю на тому, щоб селянам, які до цього часу вели своє господарство, самим надати широке право розпоряджатися землею, як вони хочуть на місцях, хоча б на цей єдиний сезон, в противному разі і селяни, і робітники залишаться без хліба. Дійсно, дещо поламане, і коней не вистачає, але все ж таки, якщо селянам дати землю і сказати, що скільки ви працюєте, стільки буде ваше, то, безумовно, вся земля буде засіяна» [13, 129]. селянський революція землеволодіння поміщицький «Селяни активно взялися за справу, але коли вони виїхали у поле і почали ділити землю, то зясувалося, що необхідно залишити за кожним селянином на цей рік ту землю, яку він уже засіяв озиминою, з підрахунком у нього суми на користь громади, щоб таким чином урівняти громадський фонд, який витрачався на громадські потреби, у який ті, хто не взяв і не обробляв землі, не будуть цей рік вносити своєї частки. Врангель вважав, що володіти, користуватися й розпоряджатися землею - сутність правічних прагнень селян до володіння землею, тому ліквідації зазнало лише поміщицьке землеволодіння.