Положення селянської реформи 19 лютого 1861 р. Умови для поступового переходу від феодального поміщицького господарства до капіталістичного. Створення Інституту мирових посередників. Недоліки реформи: збереження фундаментальних пережитків кріпосництва.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ПРАВОЗНАВСТВААле все, що спромігся зробити останній, зводилося до відновлення в українських землях старої судової системи, дії магдебурзького права та старого адміністративного поділу на повіти. По реформі становище селян в Україні ставало дедалі гіршим, ніж у Росії, бо тут їхні земельні наділи до реформи були більшими. Принципове значення мали: "Загальне положення», чотири «Місцевих положення про поземельний устрій селян», положення про викуп, про влаштування дворових людей, про губернські по селянських справах установах, а також правила про порядок введення в дію положень, про селян дрібнопомісних власників, про приписаних до приватних гірським заводам людях та ін Дія цих законодавчих актів поширювалося на 45 губерній, в яких у 100 428 поміщиків налічувалося 22563 кріпаків обох статей, у тому числі 1467 дворових і 543 тис. приписаних до приватних заводам і фабрикам. Все це давало більший простір селянському підприємництву, сприяло зростанню кількості селян, що йдуть на заробітки, і, отже, складанню ринку робочої сили, а головне - розкріпачує селян морально. Н посередників покладалися посередницькі та адміністративні функції: перевірка, затвердження та введення уставних грамот (визначали пореформені та поземельні відносини селян з поміщиками), посвідчення викупних актів при переході селян на викуп, розбір спорів між селянами і поміщиками, затвердження на посаді сільських старост і волосних старшин, нагляд за органами селянського самоврядування.Реформа поклала початок прискореної модернізації країни, тобто переходу, до того ж високими темпами, від аграрного до індустріального суспільства. Реформа дала потужний імпульс економічному та соціальному прогресу країни, відкрила можливість для широкого розвитку ринкових відносин. Вона створила умови для ліберальних перетворень у сфері управління, суду, освіти та ін, поклала початок становленню громадянського суспільства. Звільнення селян змінило моральний клімат в країні, вплинуло на розвиток суспільної думки і культури в цілому. Проте інтереси поміщиків і, особливо, держави в ній враховувалися більше, ніж селян, що зумовило збереження ряду фундаментальних пережитків кріпосництва і елементів традиційних структур.