Суть структури благочинних округів Ніжинського повіту. Проведення контролю за використанням церковних земель в селі. Застосування збору коштів на важливі єпархіальні проекти. Розробка акцій на підтримку нужденних. Аналіз діяльності священика П. Скорини.
Аннотация к работе
СЕЛО ДАНИНА ЯК ЦЕНТР БЛАГОЧИННОГО ОКРУГУДля кращого управління церковними справами й оперативного вирішення різноманітних питань діяльності приходів на місцях, усі церкви Чернігівської єпархії, у межах кожного повіту, були розділені за благочинними округами. Таким чином, до цього округу належало 23 церкви 21 населеного пункту колишнього Ніжинського повіту, які тепер адміністративно перебувають, окрім Ніжинського, ще й у Носівському, Прилуцькому та Ічнянському районах. У третьому окрузі такою була Вертіївка (благочинний Олександр Гурський), у четвертому - Володькова Дівиця (благочинний Микола Максимович). Центром першого округу, що, як відомо, обєднував усі ніжинські храми, стала Іоанно-Богословська церква на чолі з благочинним - настоятелем цієї церкви Федором Васютинським [2]. Через 22 роки після призначення данинського священика Петра Скорини благочинним округу, напередодні Великодня 1886 року, в Данину доставили з Носівського телеграфу урядову телеграму: за великі заслуги перед церквою указом царя Петро Скорина нагороджений саном протоієрея.Головними напрямками діяльності другого благочинного округу Ніжинського повіту у другій половині ХІХ століття були: контроль за використанням церковних земель в окрузі; робота зі скаргами та зверненнями прихожан; опіка шкільними справами; збір коштів на важливі єпархіальні проекти; акції на підтримку нужденних; допомога єпархіальному церковно-свічному заводу.