Основні шляхи селекційно-генетичного поліпшення якості зерна гороху. Мінливість біохімічного складу насіння гороху в процесі достигання. Комбінаційна здатність і генетичні компоненти дисперсії сортів гороху за ознаками якості зерна та продуктивності.
Аннотация к работе
Інститут рослинництва ім. СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТЬ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СОРТІВ ГОРОХУ З ПОЛІПШЕНОЮ ЯКІСТЮ ЗЕРНА В СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИРобота виконана в Інституті рослинництва ім. Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чекригін Петро Михейович, Інститут рослинництва ім. Юрєва УААН, завідувач відділу селекції гороху Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Шевченко Анатолій Михайлович, Луганський інститут агропромислового виробництва, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу селекції кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Панченко Іван Архипович, Інститут рослинництва ім. Юрєва УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу якості зернаТаке багатоцільове використання культури потребує створення спеціалізованих сортів для різних напрямків використання зерна та забезпечення у цих сортах специфічних сукупностей біохімічних і технологічних ознак. Юрєва УААН згідно з науково-технічною програмою “Зернові і олійні культури” та її завданням “Вдосконалити методику селекції гороху і створити нові сорти стійкі до вилягання, посухи, хвороб і шкідників, з підвищеною фіксацією азоту повітря, більш високим вмістом білка в зерні, потенційною урожайністю: зернового використання 60-65 ц/га; зерноукісного використання 55-60 ц/га зерна, 300-350 ц/га зеленої маси” (номер державної реєстрації 0197U012415) і в рамках участі Інституту рослинництва ім. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання: провести комплексну оцінку колекційних зразків гороху з різним алельним станом гена R за ознаками якості зерна та продуктивності і виділити найбільш цінний вихідний матеріал для селекції; виявити взаємозвязки між ознаками якості зерна і продуктивності; визначити донорські властивості сортів за ознаками якості зерна та продуктивності, а також характер успадкування й особливості генетичного контролю цих ознак;В межах загальної вибірки 180 зразків із гладким фенотипом насіння були ідентифіковані як гомозиготи RR, а 43 зразки з зморшкуватим (мозковим) фенотипом насіння - як носії рецесивної мутації r. Батьківськими формами однієї схеми, реалізованої за другим методом Грифінга, із частковим отриманням реципроків, були пять гладконасінних сортів гороху: Уладівський харчовий, 94-165 (Банан), Харківський янтарний (Україна), Орловчанин, Таловец 55 (Росія) та два сорти з мозковим насінням: Дачний (Україна), Адагумский (Росія). В ході реалізації цієї схеми схрещувань генетичному аналізу піддавалися вміст білка, крохмалю, амілози в крохмалі, кулінарні якості зерна, продуктивність та елементи її структури. В наших дослідах експериментально підтверджено плейотропну регуляцію мутантним геном r біохімічного складу насіння гороху, яка полягала в різкому зниженні вмісту крохмалю (в 1,6-1,7 рази) і практично подвійному підвищенні вмісту амілози в крохмалі. До числа стабільно відтворюваних звязків належали кореляції крохмаль : амілоза в крохмалі (у гладконасінних зразків від r=-0,15 до r=-0,52, а у мозкових від r=-0,68 до r=-0,89); білок : крохмаль (у гладконасінних зразків від r=-0,38 до r=-0,54); тривалість розварювання : коефіцієнт розварюваності (у гладконасінних зразків від r=-0,43 до r=-0,60); тривалість розварювання : смакова оцінка (у гладконасінних зразків від r=-0,61 до r=-0,73); коефіцієнт розварюваності : смакова оцінка (у гладконасінних зразків від r= 0,41 до r= 0,62); тривалість розварювання : маса 1000 насінин (у гладконасінних зразків від r=-0,45 до r=-0,62).В межах як домінантних, так і рецесивних гомозигот за геном R має місце істотна міжсортова мінливість біохімічних ознак якості зерна: а) коливання вмісту білка у домінантних гомозигот за геном R склало 23,1-29,3%, а рецесивних - 28,0-31,6%; вмісту метіоніну в білку - відповідно 0,8-1,3% та 0,8-1,2%; триптофану в білку - 0,6-1,4% та 0,7-1,1%; треоніну в білку - 3,0-4,4% та 3,1-4,8%; активності інгібіторів трипсину - 0,9-3,7 мг/г та 1,2-3,8 мг/г. Найбільшою мінливістю відрізняються активність інгібіторів трипсину, вміст триптофану в білку, а вміст білка є найбільш консервативною ознакою. б) коливання вмісту крохмалю у домінантних гомозигот RR склало 43,2-56,7%, а у рецесивних - 25,7-35,0%; амілози в крохмалі - відповідно 29,3-34,6% та 58,3-68,8%. До числа істотних і стабільно відтворюваних за роками корелятивних звязків між біохімічними ознаками якості зерна й продуктивності належать кореляції крохмаль : амілоза в крохмалі (у гладконасінних зразків від r=-0,15 до r=-0,52, а у мозкових - від r=-0,68 до r=-0,89) та білок : крохмаль (у гладконасінних зразків від r=-0,38 до r=-0,54).