Природно-кліматичні умови Рівненської області. Особливості об’єктів постійної лісонасінної бази сосни звичайної природного походження. Морфолого-анатомічні та цитологічні особливості вегетативних бруньок клонів плюсових дерев та їх насіннєвих потомств.
Аннотация к работе
Український ордена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. СЕЛЕКЦІЙНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ РІВНЕНЩИНИРобота виконана в Поліському філіалі Українського ордена “Знак Пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М.Висоцького Державного комітету лісового господарства України. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Краснов Володимир Павлович, Поліський філіал Українського ордена “Знак Пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Криницький Григорій Томкович, Український державний лісотехнічний університет Міністерства освіти і науки України, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри лісівництва; Захист відбудеться “__23__”__вересня___2003 р. о _10__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.828.01 в Українському ордена “Знак Пошани” науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського ордена “Знак Пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім.З метою забезпечення значних обсягів штучного лісовідновлення на Рівненщині створено постійну лісонасінну базу головних лісотвірних порід, переважно сосни і дуба. Разом з тим, незважаючи на перспективність елітного насінництва сосни звичайної, питання, повязані з розвитком цього напряму, в умовах Рівненщини вивчено недостатньо. Тема дисертаційної роботи є складовою одного із основних напрямів досліджень Поліської філії УКРНДІЛГА; роботу виконано в процесі розробки державної науково-дослідної теми “Вдосконалити методи та способи збереження і відтворення генетичного потенціалу лісових порід на основі селекції, генетики, цитології та мікроклонування”, № держреєстрації 0100U001025. Передбачалося виконання таких завдань: вивчити особливості лісових генетичних резерватів, плюсових насаджень та плюсових дерев сосни звичайної; дослідити особливості успадкування ознак плюсових дерев сосни звичайної їхніми насіннєвими потомствами; охарактеризувати клонові та родинні лісонасінні і архівно-маточні плантації в регіоні досліджень; вивчити репродуктивні процеси на клонових лісонасінних плантаціях; дослідити особливості клонів плюсових дерев сосни звичайної та їх потомств за анатомо-морфологічними та цитологічними характеристиками бруньок. Вперше для умов Рівненщини вивчено популяційну структуру генетичних резерватів і плюсових насаджень сосни звичайної, досліджено особливості цих популяцій і плюсових дерев за лісівничо-селекційними та морфологічними показниками.Проаналізовано сучасні тенденції розвитку стратегій селекції лісових порід, методи вивчення внутрішньовидової мінливості деревних порід у природних умовах і випробних культурах, шляхи збереження i відтворення ґенетичного різноманіття (Молотков, Патлай, Давидова, 1982; Генсирук, 1986; Muller-Starck, 1992 та інші), методи створення і вивчення лісонасінних плантацій і випробних культур сосни звичайної (Шершун, Волошинова, Ткаченко, Наумович, 1982; Шигапов, 1995; Войтюк, 1997; Ковалевич, Сероглазова, 1997; Ефимов, 2001 та інші). Дослідити особливості успадкування ознак плюсових дерев сосни звичайної їхніми насіннєвими потомствами у випробних культурах: а) специфіку закладки випробних культур; Дослідити особливості клонів плюсових дерев сосни звичайної та їх потомств за окремими морфолого-анатомічними та цитологічними характеристиками бруньок: а) морфометрією бруньок; Зразки бруньок у стадії спокою (лютий місяць) відбиралися з 15 клонів на плантації та 15 їх насіннєвих потомств у випробних культурах: по 10 дерев з клону і родини, з кожного дерева - по 20-30 бруньок з 3-го зверху кільця гілок. Майже половина (49%) всіх відібраних плюсових дерев перевищують середню висоту деревостану, в якому вони відібрані, до 10%; 27,3% дерев - від 10 до 15%; 15,1% дерев (в тому числі до першої категорії зараховано 7,9%) - від 16 до 20%; 5,1% дерев - від 21-25% і 0,7% - від 31 до 35%.