Розробка і впровадження в клінічну практику програми комплексного лікування хворих з первинно-неоперабельним і метастатичним раком молочної залози. Опис проведення селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії, променевої та гормонотерапії.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Донецький державний медичний університет ім.Науковий консультант: доктор медичних наук, академік АМН України, професор Бондар Григорій Васильович, Донецький державний медичний університет ім. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, член-кореспондент НАН та АМН України, професор Ганул Валентин Леонідович, Інститут онкології АМН України, завідувач науково-дослідного відділення торакальної онкології; доктор медичних наук, професор Білинський Борис Тарасович, Львівський національний медичний університет ім. доктор медичних наук, професор Старіков Володимир Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри онкології. Захист відбудеться "22" грудня 2004 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому державному медичному університеті ім.У структурі захворюваності на злоякісні новоутворення жіночого населення України захворюваність на рак молочної залози в 2002 році займала перше місце і складала 18,8%. Смертність від злоякісних новоутворень молочної залози у світі складає 17,9 на 100 тис. жіночого населення, а в Україні - 27,0 на 100 тис. жіночого населення. Стурбованість захворюваністю на рак молочної залози в Україні знайшла відображення в Державній програмі "Онкологія 2002-2006", затвердженій наказом МОЗ і АМН України від 12.06.2002 №211/47. Вже в грудні того ж року був затверджений комплекс "Першочергових заходів МОЗ України й АМН України щодо профілактики і лікування передраку і раку молочної залози на 2003-2006 роки" (наказ МОЗ України й АМН України від 28.12.2002 №497/113). Розробити і впровадити в клінічну практику програму комплексного лікування хворих з первинно-неоперабельним і метастатичним раком молочної залози, яка включає проведення селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії, променевої терапії та гормонотерапії і забезпечує покращання найближчих та віддалених результатів.Основні результати дисертації доповідалися на Х зїзді онкологів України (Київ, 1995), I зїзді онкологів країн СНД (Москва, 1996), конференції "Сучасні проблеми променевої діагностики, променевого лікування передраку та раку молочної залози, раку легень" (Кіровоград-Харків, 1996), I Республіканській науково-практичній конференції "Нове в медикаментозній терапії раку" (Київ, 1998), II зїзді онкологів країн СНД (Київ, 2000), X зїзді онкологів України (Крим, 2001), науково-практичній конференції "Лікування онкологічних хворих похилого віку" (Київ,2002), науково-практичній конференції "Сучасні аспекти комплексного лікування раку молочної залози із застосуванням органозберігаючих та реконструктивних операцій" (Ужгород, 2002), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Онкологія XXI" (Київ, 2003), ІІІ зїзді онкологів країн СНД (Мінськ, 2004), IV національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції "Актуальні питання діагностики і лікування раку молочної залози" (Запоріжжя, 2004). Дисертація складається зі вступу, 11 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел.У дослідження також включені 98 (23,9%) жінок з IV стадією захворювання, які мали на момент первинного огляду віддалені метастази (Т1-4N0-2M1) і 52 (12,7%) пацієнтки, які одержали паліативну внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію з приводу розвинених у різний термін після закінчення спеціального лікування локорегіонарних рецидивів і віддалених метастазів. До першої групи увійшли 260 пацієнток з первинно-неоперабельним раком молочної залози - Т4а-d, які одержали неоадювантну селективну внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію з використанням для катетеризації гілок плечової і підключичної артерій, зокрема внутрішньої грудної артерії. При невдалій катетеризації внутрішньої грудної артерії в хворих з розсипним типом розгалуження внутрішньої грудної артерії варто вдаватися до альтернативних шляхів катетеризації гілок першого порядку з басейну підключичної або плечової артерій. Найменшу кількість механічних, локальних, системних і сполучених ускладнень, а також ступінь їх вираження реєстрували в пацієнток, яким внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію проводили в басейні внутрішньої грудної артерії. У пацієнток з катетеризацією підключичної артерії через її грудоакроміальну гілку питома вага післяопераційних ускладнень склала 25,9% (15,5%?D?37,8%), а у хворих з катетеризацією внутрішньої грудної артерії через верхню надчеревну - 15,7% (9,0%?D?24,0%), відмінність статистично значуща, p=0,025.В дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове наукове рішення актуальної проблеми сучасної онкомамології - поліпшення найближчих і віддалених результатів комплексного лікування хворих з первинно-неоперабельним та метастатичним раком молочної залози шляхом впровадження селективної неоадювантної і паліативної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії у сполученні з променевою і гормонотерапією.