Евристичні можливості терміну секуляризація в соціологічному дослідженні взаємозв’язків поміж соціальними інститутами в сучасному суспільстві. Співвідношення секуляризації та сакралізації як соціальних процесів у перебігу формування релігійних рухів.
Аннотация к работе
Секуляризація як обєкт соціологічної рефлексіїВ ХХІ столітті динамічні процеси відбуваються у всіх суспільствах, але в українському суспільстві є ознаки системної кризи, що проявляється у всіх його сферах: політичній, соціальній, економічній, духовній тощо. Звісно, водночас відбуваються зміни у соціальній структурі суспільства, в соціальних інститутах стосовно перерозподілу значущості їх провідних функцій та в процедурах відображення цих змін у суспільній свідомості. Загалом зазначена ситуація призводить до зростання соціальної напруги в суспільстві на релігійному підґрунті, що безумовно актуалізує увагу до цього всіх зацікавлених організацій та осіб як практиків, так і теоретиків. Отже, в свою чергу, розгляд стану пізнання тенденцій змін ролі інституту релігії у сучасних суспільствах і, зокрема, в українському засвідчує, з одного боку, невизначеність щодо повноти теоретичних та методологічних засад його соціологічного дослідження, а, з іншого боку, емпірично валідно не зафіксовані тенденції змін змісту секуляризації релігії на сучасному етапі та впливу цього на взаємозвязок поміж основними соціальними інститутами. виявити та описати евристичні можливості терміну секуляризація в соціологічному дослідженні взаємозвязків поміж соціальними інститутами в сучасному суспільстві. встановити основні соціологічні інтерпретації секуляризації як теоретичного концепту;У першому розділі «СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ НА РОЗВИТОК МІЖІНСТИТУЦІЙНИХ ВЗАЄМОВПЛИВІВ МІЖ ДЕРЖАВОЮ ТА РЕЛІГІЄЮ» досліджено умови та чинники виникнення процесу секуляризації, закономірності його еволюції в ході взаємодії релігії з іншими соціальними інститутами, та відображення цих закономірностей в теоретичних поглядах різних соціологічних шкіл. Поняття секуляризація охоплювало як показано в дисертації не тільки економічний, а й політичний аспект цього процесу. У дисертації розглянуто тенденції змін у проявах процесів секуляризації та у розумінні його значення можна узагальнити ці зміни на протосоціологічному етапі розвитку соціології як такі що проявилися у появі і розширенні обмежень структури та функцій релігії від обмеження економічної і державницької функцій церкви окремого регіону (Венеція) до поступового розширення сфери обмежень на галузь медицини, освіти, науки і культури. У розумінні сутності поняття секуляризації, ці зміни відбилися в такому контексті: від розуміння секуляризації як процесу вилучення певних функцій від інституту релігії, через розуміння як обмеження сакрального впливу інституту релігії на світське життя, і розширення секуляризаційного характеру функцій інших соціальних інститутів (крім держави та економіки, також інституту культури, науки, освіти та медицини). Парсонсу, розвиток суспільства йде по шляху диференціації і релігія втрачає колишнє значення його «священного образа», коли обґрунтуванням світської влади служило посилання на її божественне джерело; релігія в результаті секуляризації суспільства, утрати її сакрального характеру, виокремлюється в одну зі сфер соціального життя і стає згодом в усе більшій ступені приватною справою.Дослідження процесу секуляризації у соціології свідчить про те, що цей соціальний процес, який займає чільне місце у проблематиці соціології релігії потерпає під впливом динамізму соціальних перетворень у сучасному суспільстві, та з боку глобалізації, суттєві зміни, які виходять за межі традиційного розуміння терміну секуляризації, представленого теоретичним внеском Вебера, Дюркгейма, Маркса, Маліновського, Парсонса, Бергера, ОДІ. У розумінні сутності поняття секуляризації, ці зміни відбилися в такому контексті: від розуміння секуляризації як процесу вилучення певних функцій від інституту релігії, через розуміння як обмеження сакрального впливу інституту релігії, на світське життя і розширення секуляризаційного характеру функцій інших інститутів (не тільки держави та економіки, а також інституту культури, науки, освіти та медицини). На етапі класичної соціології, зміни у характері протікання секуляризації відбуваються через розширення її впливу на більшість соціальних інститутів і, відповідно, на суспільну свідомість - з одного боку, та деяких змін у діяльності інституту релігії з метою зберегти вплив на суспільство, міняючи характер і форми сакралізації. Аналіз позицій дослідників різного спрямування (Конт, Маркс, Фромм та Бергер, Парсонс), засвідчують, що тенденція повязувати проблеми секуляризації з проблемою існування релігії збереглась і в сучасній соціології яка представлена в таких основних теоріях: а) секуляризація, як втрата «священного і погроза соціальному порядку і згоді» (Луман); б) секуляризація, як витіснення релігії наукою, раціональним мисленням, світською етикою (ОДІ); в) секуляризація як еволюція релігії і її видозміни в ході соціальних змін (Белла).