Визначення ознак правової природи самозахисту. Аналіз специфіки законодавчого регулювання застосування самозахисту порушених прав щодо комунального майна територіальних громад. Аналіз способів та прийомів самозахисту в залежності від сфери поширення.
Аннотация к работе
Самозахист права комунальної власності (Науково-дослідний інститут приватного права та підприємництва імені академіка Ф. Г. На підставі узагальнень наукових поглядів на самозахист в цілому у статті розкривається практика його застосування стосовно реалізації органами місцевого самоврядування та підприємствами-балансоутримувачами своїх повноважень щодо самозахисту права комунальної власності відповідних територіальних громад.Сьогодні право на самозахист господарського права не тільки вкрай обмежено реалізується на практиці, а й потребує глибокої розробки передусім в теорії. Самозахист в цілому розглядається як міжгалузевий інститут, норми якого закріплені в різних галузях права. До введення в дію сучасного Цивільного кодексу України поняття самозахисту не існувало в цивільному та господарському законодавстві зокрема та у загальній правовій доктрині в цілому. Визначення дефініції самозахисту відсутнє у Юридичній енциклопедії [3], як не оперує цим поняттям і сам Господарський кодекс. Тим більшого значення такі питання набувають в аспекті розробки дієвих способів захисту права комунальної власності в процесі реалізації органами місцевого самоврядування своєї господарської компетенції.19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Отже, окрім загальної (юрисдикційна та неюрисдикційна) та спеціальної (в адміністративному порядку) форми захисту права окремо виділяють самозахист в якості самостійної форми, який визначають, як передбачені законом та договором дії уповноваженої особи, направлені на забезпечення недоторканності права, припинення порушення та ліквідацію наслідків такого порушення [4, с. Водночас за загальним правилом самозахистом не визнається проведення заходів щодо охорони свого майна, звернення до третіх осіб, які надають послуги з приводу забезпечення схоронності майна чи особи. Дослідниця підкреслює, що основною умовою застосування самозахисту (як неюрисдикційного способу захисту права) є використання особою засобів протидії, які не заборонено законом, та які не суперечать моральним засадам суспільства [5, с. Так, самозахист будь-якого права (у тому числі комунального) застосовується не тільки у випадку прямого порушення такого права, а й у разі загрози його порушення, при наявності протиправних посягань.Застосування самозахисту порушених прав відрізняється відсутністю будь-яких прямо встановлених законодавством норм, що регулюють такий захист безпосередньо. Самозахист будь-якого права (у тому числі комунального) застосовується не тільки у випадку порушення такого права, а й у разі загрози його порушення. Конкретними способами самозахисту комунального майна, які можуть застосовуватися на практиці, можуть бути такі, як то взяття під охорону безхазяйного обєкта; обмеження надання комунальних послуг наймачу, який використовує приміщення в порушення умов орендної угоди (не за призначенням, із наявністю заборгованості, без належного страхування майна); розпечатування дверей самовільно покинутого недобросовісним орендарем приміщення; відмова від участі в засіданні загальних зборів господарського товариства, в якому є частка комунальної власності; застосування орендодавцем притримання речей орендаря, які знаходяться в орендованому приміщенні, з метою стимулювання боржника погасити заборгованість, або прямо звернути кредиторські вимоги та таке майно.