Соціальні, педагогічні, психологічні та управлінські функції самокорекції процесу засвоєння знань. Системний підхід до побудови змісту та структури навчальної діяльності учня. Аналіз існуючих моніторингових систем у педагогічній теорії та практиці.
Аннотация к работе
Борова Тетяна Анатоліївна Самокорекція процесу засвоєння знань учнями основної школиРобота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Єльникова Галина Василівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, кафедра менеджменту освіти, професор. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна, Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки і методики трудового і професійного навчання, професор; Захист відбудеться 01.03.2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м.Незважаючи на досить значну кількість праць із питань соціальних, педагогічних та психологічних методів управління навчальною діяльністю, залишається недостатньо висвітлена одна із функцій управління - регулювання, зокрема етап корекції процесу засвоєння знань з боку учнів, не розроблено механізми формування в школярів умінь самокорекції засвоєння знань. Вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів показало, що вчителі використовують різні засоби управління навчальною діяльністю учнів, але не довіряють учням жодної функції управління. Такі суперечності зумовлюють, в свою чергу, необхідність дослідження й актуальних проблем: виявлення особливостей управління процесом засвоєння знань учнями; Відповідно до обєкта, предмета та мети дослідження було висунуто таку гіпотезу: виокремлення основних структурних елементів процесу засвоєння знань для самокорекції, створення на цій основі та впровадження її моделі забезпечить самоуправління процесом засвоєння знань, оптимальне поєднання його поточного і періодичного регулювання та підвищить якість й ефективність навчання. Щоб досягти визначеної мети, необхідно було виконати цілий ряд конкретних завдань: провести теоретичний аналіз управління процесом засвоєння знань учнями основної школи та вивчити стан дослідження проблеми самокорекції процесу засвоєння знань учнями у навчальному процесі основної школи;У першому розділі “Теоретичні основи самокорекції в управлінні процесом засвоєння знань учнями основної школи” показано зміну підходів до управління навчанням в історичному плані, розкрито теоретичні основи управління процесом засвоєння знань учнями основної школи, виокремлено самокорекцію як складову управління процесом засвоєння знань, означені особливості педагогічного процесу в умовах використання інноваційних технологій в освіті, визначено сутність та засоби управління процесом засвоєння знань учнями. Дослідження теоретичних основ процесу засвоєння знань дозволило виявити його особливості, які полягають у тому, що: 1) проблема оптимізації педагогічного процесу вирішується вчителем через перехід до комунікативного підходу в навчанні, через застосування сукупності технологій управління навчальною діяльністю учнів; 2) умови становлення і розвитку субєкт-субєктної взаємодії між учителем і учнями забезпечуються завдяки використанню засобів самокорекції процесу засвоєння знань; 3) процес управління засвоєнням знань відбувається етапами: на кожному етапі здійснюються прямі та зворотні звязки, що дозволяє вчителеві приймати оптимальне рішення щодо організації навчальної взаємодії з учнями; 4) компоненти педагогічного процесу набувають змін: цілі стають більш чіткими; засвоєння змісту освіти ґрунтується на процесах диференціації та інтеграції, що уможливлює розробку моделей на будь-яких етапах управлінської діяльності освітнього процесу. У другому розділі “Забезпечення самокорекції в управлінні процесом засвоєння знань учнями основної школи” описується модель самокорекції засвоєння знань учнями. Виходячи з цього ми визначили такі принципи самокорекції процесу засвоєння знань: принцип природовідповідності розвитку учня; принцип урахування інтересів та потреб субєкта навчання; принцип взаємодії вчителя й учня на субєкт-субєктній основі; принцип поточного коригування своїх навчальних дій; принцип забезпечення диференціації та індивідуалізації в навчальному процесі; принцип гуманізації; принцип неперервності засвоєння знань від однієї теми до іншої; принцип ступеневого досягнення результату при послідовності, систематичності та варіативності засвоєння знань; принцип відповідності процесу і результату засвоєння знань, забезпечення подвійного характеру проміжних результатів процесу засвоєння знань. 1) підготовка до засвоєння знань; 2) діяльність із засвоєння знань; 3) зміни, що відбулися в учня після або в процесі засвоєння знань.Управління процесом засвоєння знань в педагогіці має свою еволюцію; якщо на початковій стадії розвитку управління навчанням воно виконувало тільки організуючі функції та констатацію фактів, то поступово із зростанням суспільних вимог до школи його сутність змінювалась.