Джерела поширення народних методів передбачення погоди. Аналіз теорії запозичення метеорологічних знань селянами з господарських порадників. Види локальних метеорологічних прикмет українців Карпат, можливість їх виникнення на невеликих територіях.
Аннотация к работе
Самобутність народних методів метеопрогнозування.Але коли ми і в наш час знаходимо в народних грамотіїв списки календарів минулого століття, і коли ми знаємо, що рукописні календарі, які були у вжитку в Польщі в XVIII ст., вміщували ті ж свідчення про вплив планет і місяця на людину і погоду, які потім повторюються з незначними змінами в календарях XVI, XVII і навіть XVIII ст., то мимоволі складається не лише припущення про можливість впливу римського державного культу на слов’ ян, а й навіть і впевненість в неминучості такого впливу і збереження його слідів в народній памяті” [23, с. Учений хоча й визнавав можливість переходу способів передбачення з друкованих календарів “від дідичів до економів, а від них в народ”, проте відзначав і велику кількість прикмет, що склались саме в народному середовищі [39, s. Так, відомості, які дозволяли передбачити погоду і містились у порадниках та календарях, можна розділити на три групи. Згідно з ним, у січні слід було очікувати перших шість днів нового року стабільну морозну погоду, 7, 8 і 9 дні - мороз та снігопади, 10 та 11 - мороз, 12 та 13 - вітер, снігопад та мороз, 13 та 14 - завірюху та сніг, 16,17 та 18 - люті морози, 19 та 20 - снігопад з вітром. Типовими зразками таких прикмет є передбачення, засновані на видимості гір, які були зафіксовані у прикарпатських районах Східної Бойківщини§: “Як гори ясні, але так ніби§ Зважаючи на певні відмінності в традиційній культурі бойків дослідники умовно поділяють їх етнографічну територію на три близенько, то погода зміниться, на дощ" (Хмелівка Бог.