Розгляд різних елементів процесу самоідентифікації особистості. Дослідження соціальної ролі даної категорії в умовах українського суспільства. Характеристика індивідуального самовизначення в ціннісно-нормативному просторі цієї соціокультурної системи.
Аннотация к работе
УДК 159.923
Самоідентифікація особистості як соціально - психологічний процес
Хоружий Г.Необхідність самоідентифікації особистості обумовлена все більшою динамікою, відмиранням певних зразків поведінки, використанням різних соціальних механізмів, невизначеністю перспектив подальшого розвитку суспільства, що потребує переоцінки наявних та конструювання нових ідентичностей. На відміну від психології та соціальної психології, соціальна філософія "як загальна теорія суспільного життя виконує методологічну функцію стосовно окремих наук" [1], більше цікавиться теоретичними аспектами проблеми, зокрема: співвідношенням таких понять, як: "ідентичність", "ідентифікація" та "самоідентифікація"; самоідентифікацією як соціальним процесом; взаємодією обєктивних і субєктивних чинників самоідентифікації; усвідомленням особистістю своєї належності до певної соціальної системи, цілісності та унікальності своєї індивідуальності. Ключовою характеристикою самоідентифікації є її процесуальність, що актуалізує проблему дослідження як соціального процесу. Ідентифікація сприяє соціалізації, тобто формує готовність людини прийняти певні соціальні норми як свої внутрішні установки, а також здатність до обєктивної і диференційованої самооцінки. З точки зору психоаналітичної теорії розвитку, ідентифікація є найбільш зрілою фазою процесу інтерналізації (прийняття особою норм і цінностей, які навязуються зовнішнім соціальним середовищем), що включає інкорпорацію (лат. incorporatio - приєднання), інтроєкцію (включення індивідом у свій внутрішній світ поглядів, мотивів, установок тощо інших людей) та ідентифікацію.Сучасне українське суспільство зацікавлено у високому рівні самоідентифікації його членів, що підвищує ефективність соціального контролю з боку суспільства і сприяє розвитку індивідуальності. Самоідентифікація як соціальний процес набуває методологічного значення і надає можливість уникнути певного психологізму, що зводить ідентичність до типологічних характеристик особистості, а також до соціологічного детермінізму, який розглядає ідентичність як елементи соціостратифікаційної структури суспільства.