Співвідношення міфу й релігійного ритуалу в структурі культу у його сакрально-символічних конотаціях. Ритуал як стандартизований порядок дій. Вияви акціонального сакрального символізму в ритуалах авраамічних релігій на прикладі семантики тілесності.
Аннотация к работе
Сакральний символізм у релігійному ритуаліГрінцер, класичний філолог та філософ, так розмежовує міф та релігію: “з одного боку, релігія, безумовно, це передусім інститут, тобто релігія має своє практичне втілення в культі, в ритуалі. Так, наприклад, у міфах і ритуалах, повязаних з Адонісом, жертвопринесенню в ритуалі, безумовно, паралельна міфологічна катастрофа, і “розігрування" цієї катастрофи в ритуалі жертвопринесення покликане позбавити тих, хто приносить богам жертву, від схожої біди [8, с.18-19]. В якості робочого визначення для “ритуалу” він обрав для себе наступне формулювання: “Ритуал у своєму зовнішньому прояві передбачає запрограмований набір показових дій, що здійснюються у визначеній послідовності та переважно у визначений час і у визначеному місці. Навіть у випадках, коли те чи інше суспільство вважає ритуал статичним і незмінним, у ньому може бути присутнім динаміка і постійна змінюваність, що відповідає постійно змінюваній структурі суспільства, що цей ритуал породжує” [8, с.27]. Від впізнання знаку і всього ланцюжка знаків, від розуміння кожного знаку і всієї синтагматичної послідовності знаків, від вміння перейти від смислу до діла залежить у цій ситуації настільки багато, що ціна кожного знаку в ритуалі дуже велика, і тому ритуал - найкраща зі шкіл “знакового” навчання.