Огляд окремих сторінок історії створення садово-паркових комплексів міста Миколаєва, етапи та напрями. Особливості залучення міських жителів, особливо учнів, до зародження традиції проведення щорічних днів деревонасадження як загальнодержавної практики.
Аннотация к работе
Садово-паркові комплекси міста Миколаєва ХІХ - початку XX ст.Тому мета статті - висвітлення менш розроблених аспектів історії лісорозведення в південній Україні, а саме організація та проведення свят деревонасадження в містах - дозволить окреслити особливості та труднощі процесу озеленення на місцях, і, на основі виявлених архівних матеріалів та інших історичних джерел, дослідити практику свят у м. Серед них - спогади й описи власного досвіду землевласників, які займалися лісорозведенням у своїх маєтках [1-3], аналіз досягнень і проблем, із якими стикалися херсонські господарі, висаджуючи лісові масиви в степовій зоні [4-6], виклад загального стану справи лісорозведення в губернії. З появою на місцях виборних органів самоврядування - земств, лісорозведення у степу стало одним із напрямів діяльності, яким почали опікуватися земські установи Херсонської губ. До щорічних масових висаджень дерев почали залучати учнів місцевих навчальних закладів, із метою виховання в них бережного ставлення до дерев, формування вмінь і навичок догляду за ними та розуміння важливості лісу в житті людини. Під час бесід із школярами, в основному, увагу приділяли наступним питанням: вплив лісу на клімат (підтримання помірної вологості повітря, збагачення повітря киснем, захист від вітрів); значення лісу для повноводності річок (захист снігового покриву від швидкого танення навесні, більш тривале збереження ґрунтової вологи та рівномірне її витрачання); важливість лісу для сільського господарства (наочний приклад у розподілі врожайності зернових культур попереднього літа, в залежності від близькості лісів); дерево як будівельний матеріал і паливо; вплив лісу на фауну країни, і, нарешті, вплив усіх перелічених факторів на гігієнічну і побутову сторони життя людини.