Аналітичне та експериментальне дослідження взаємозв"язку параметрів системи сингулярностей, особливих точок векторного поля та традиційних усереднених поляризаційних характеристик. Моделювання поведінки вектора Умова-Поінтінга в полях загального типу.
Аннотация к работе
Чернівецький Національний Університет імені Юрія Федьковича Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наукРобота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук, професор Мохунь Ігор Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри кореляційної оптики І.І.Мечникова, провідний науковий співробітник доктор фізико-математичних наук, професор Савчук Андрій Йосипович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри фізики напівпровідників і наноструктур Захист дисертації відбудеться 23.02.2007 р. о 15 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.76.051.01 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, за адресою: 58012, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м.В оптичних полях уперше сингулярності були розглянуті Б.Я. Саме такі системи, сітки вихорів, обєднаних знаковим принципом, визначають якісну поведінку фази поля у будь-якій його точці. Природно, що для поля загального типу характеристики компонент вектора Умова-Поінтінга (в тому числі і поперечної: модуль і орієнтація) можуть розглядатися як деякі просторово-розподілені параметри поля. Метою дисертаційної роботи було побудова сіток сингулярностей вектора Умова-Поінтінга для електромагнітного поля загального виду і встановлення взаємозвязку цих множин з традиційними оптичними сингулярностями, встановлення взаємозвязку між параметрами сіток особливих точок векторного поля та його традиційними усередненими характеристиками. Уперше встановлений взаємозвязок між усередненими поляризаційними характеристиками векторного поля, якими прийнято описувати електромагнітне поле з параметрами системи особливих точок поля (вихорів різниці фаз, сідлових точок різниці фаз, азимута поляризації), які визначають якісну поведінку векторного поля в кожній його точці.У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі досліджень, визначено наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів, подано інформацію про апробацію роботи та публікації автора, а також коротко викладено зміст дисертації за розділами. Для векторного поля можна ввести множину поляризаційних сингулярностей: сітки-точок (точки поля, в яких воно поляризоване циркулярно) та систему-контурів, уздовж яких поле поляризоване лінійно. У працях [7-9] показано, що характеристики-точок і-контурів повязані з параметрами вихорів ортогональних компонент, а сама система поляризаційних сингулярностей формує скелетон векторного поля, якій визначає його поведінку у будь-якій точці. Базуючись на вже відомих поняттях “традиційних” оптичних сингулярностей - фазових вихорах і поляризаційних сингулярностях - пояснюються причини розгляду сингулярностей вектора Умова-Поінтінга. В безпосередній близькості від “сингулярності” еліпси мало відрізняються від кіл, і такі параметри як головна фаза, азимут, не потрібні для опису стану поля в-точці.Отже, характеристики поляризаційних сингулярностей, системи особливих точок (вихорів різниці фаз,-точок, сідлових точок різниці фаз, азимута поляризації) визначають не тільки якісну поведінку векторного поля в кожній його точці, але й однозначно повязані з його усередненими поляризаційними характеристиками. В нашому випадку під скалярним полем ми розуміли лінійно-поляризоване поле, оскільки для однорідно еліптично-поляризованого поля поведінка вектора Умова-Поінтінга може бути достатньо складною і нетривіальною. Виходячи з цього, виникнення дефекту вектора Умова-Поінтінга при одночасній рівності нулю всіх трьох компонент потребує уточнення поняття дисклінації для скалярного поля. На відміну від вихрових сингулярностей, усереднених за просторовими координатами і малим інтервалом часу момент імпульсу поля дорівнює нулю в невеликому околі такої сингулярності. Відємні (сідлові) пасивні сингулярності забезпечують топологічний звязок між вихровими сингулярностями з однаковою хіральність, тоді як сусідні вихори з різним напрямом прецесії вектора Умова-Поінтінга зєднуються лініями струму поперечної компоненти цього вектора безпосередньо.