Чинники впливу на формування материнської сфери під час вагітності у жінок із загрозою невиношування з точки зору теорії сімейних систем. Вплив особистісних завдань вагітності на адекватний розвиток образу себе як матері та інтеграція нового образу тіла.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Сімейні фактори формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітностіРоботу виконано у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Грабська Ірина Адамівна, ВАТ „Хадсон Глобал Ресорсез”, консультант Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Харченко Євген Миколайович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, завідувач відділу медико-соціальної експертизи та реабілітації кандидат психологічних наук Сорокіна Олена Анатоліївна, Академія праці та соціальних відносин Федерації профспілок України, доцент кафедри соціальної роботи та практичної психологіїЗа останні 10 років невиношування вагітності в Україні почастішало майже в 2 рази (Венцківський Б.М., 2004), і сьогодні Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи. Загрозу переривання вагітності, яка виникає внаслідок гестозу або без зрозумілих причин, багато авторів пояснюють стресовими факторами різного походження. Ці психологічні особливості можуть завадити адекватній адаптації до вагітності, виконанню вагітною певних особистісних завдань, що постають під час вагітності, та суттєво вплинути на якість подальшого розвитку материнської сфери. · Виявити закономірності формування материнського образу та настанов щодо сімейного життя у жінок із загрозою переривання вагітності, сімейні передумови їх формування та вплив на ставлення жінки до дитини. · Розробити серію профілактичних та психокорекційних заходів, спрямованих на адекватний розвиток материнської сфери у жінок та психологічну допомогу жінкам із загрозою переривання вагітності.У першому розділі - “Теоретичні підходи до вивчення фізіологічної вагітності та проблеми невиношування вагітності” - проведено критичний аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з метою систематизації поглядів на проблему детермінант загрози невиношування першої вагітності. Зазначається, що загроза невиношування вагітності впливає на ускладнення подальшого перебігу вагітності та підвищує вірогідність виникнення пізнього гестозу та передчасних пологів (Кошелева Н.Г., 1979). Для жінок із загрозою переривання вагітності найбільш значущими залишаються стосунки з матірю і роль дочки, тому вони мають труднощі у прийнятті ролі матері. Функцію забезпечення емоційного комфорту, яку у здорових вагітних виконує чоловік, у жінок із загрозою переривання вагітності виконує мати, і фігура чоловіка у порівнянні з фігурами батьків є менш значущою. Отже, з прогресуванням вагітності у жінок зі здоровою вагітністю спостерігається психологічне зближення з чоловіком та покращення відносин, тоді як жінки із загрозою переривання вагітності віддаляються від чоловіка.Батьківська сімейна система жінок із загрозою переривання вагітності характеризується тим, що межі підструктур в ній розмиті та існують ознаки триангульованості. Оскільки жінки із загрозою переривання вагітності емоційно залежать від батьків, у їхньому сімейному житті відбувається подружній розкол, спостерігається погіршення відносин з чоловіком. Жінки із загрозою переривання вагітності мають труднощі у прийнятті ролі матері. Вплив сімейних чинників на розвиток материнської сфери під час вагітності проявляється в тому, що жінки із загрозою переривання вагітності не можуть адекватно виконати особистісні завдання вагітності - побудувати адекватні відносини зі значущими іншими, особливо з чоловіком, сформувати образ себе як матері, інтегрувати новий образ тіла. Перспективи подальшого дослідження проблеми невиношування вагітності полягають, насамперед, у дослідженні характеру впливу сімейних факторів на виникнення різних типів патології, що призводять до невиношування вагітності, у висвітленні механізмів компенсації сімейного впливу на материнську сферу жінки, а також у поглибленні знань про післяпологову материнсько-дитячу взаємодію у жінок із загрозою переривання вагітності.