Вивчення селянських щоденників В. Ршубеля, І. Ярошенка, М. Молодика, О. Замрії, С. Сала. Шлюбно-сімейні відносини південноукраїнського регіону кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Життєві стратегії трьох поколінь мешканців українського степового регіону.
Аннотация к работе
СІМЕЙНІ ІСТОРІЇ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО РЕГІОНУ ПЕРЕЛОМНОЇ ДОБИ (ДОСВІД ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СЕЛЯНСЬКИХ ЩОДЕННИКІВ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ.)Це було можливо лише у випадках насильницького вінчання, виявлення попередніх шлюбів, отримання свідчень про близький ступінь спорідненості, вступ до 4-го шлюбу, перелюб (який було дуже важко довести), через довгу відсутність одного з подружжя з невідомих причин та деякі інші [2]. Великим надбанням для сучасного дослідника стали праці етнографів кінця ХІХ - початку ХХ століття, таких як М.Сумцов, О.Маркевич, Ф.Вовк, В.Ястребов [4-7], які описали обряди родинного циклу, побут та дозвілля членів сімї, уявлення та традиційні норми, повязані зі шлюбом і сімейним життям. Зусиллями таких дослідників, як П.Чубинський, С.Пахман, О.Кістяківський [8-10] та інших, було зібрано, систематизовано та частково проаналізовано правові звичаї щодо сімейної власності, в першу чергу, сімейних та спадкових поділів. Але більш вражаючою за таку кількість нарахованих пращурів, є його обізнаність з долею майже кожного родича протягом 120 років адже для проведення таких розрахунків треба було мати безліч свідчень про свою генеалогію і на місці кожного листочка уявляти конкретну людину. Але якщо ж такий випадок все ж траплявся, то парубок за звичаєм був зобовязаний одружитися на цій дівчині, в інакшому ж випадку, його могли виключити з парубочої громади, а батько постраждалої міг подати скаргу у волосне правління.