Шлюбно-сімейні стосунки осіб духовного стану, умови укладення шлюбів, взаємини між подружжям, виховання дітей. Сімейне законодавство Російської імперії. Укладення шлюбів духовенством Київської єпархії всередині духовного стану, з прагматичних розрахунків.
Аннотация к работе
СІМЯ ПРАВОСЛАВНОГО ПАРАФІЯЛЬНОГО ДУХОВЕНСТВА КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ В ХІХ - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.Зроблено спробу проаналізувати один з головних аспектів повсякденного життя - шлюбно-сімейні стосунки осіб духовного стану, зокрема умови укладення шлюбів, взаємини між подружжям, виховання дітей. Сделана попытка проанализировать один из главных аспектов повседневной жизни - брачно-семейные отношения лиц духовного состояния, в частности, условия заключения браков, отношения между супругами, воспитание детей. Синоду про те, що діти священно-і церковнослужителів, які закінчили навчання в Київській академії, не бажали одружуватись на дівчатах з духовного стану, а «лестячись на придане, вступають у шлюб з доньками київських мясників, шевців і навіть поміщицьких підданих». За умови одруження священно-, церковнослужителя на представниці іншого суспільного стану, вона переходила в духовний стан та отримувала всі його права і зберігала їх за собою навіть залишившись вдовою [18, с. Варто відзначити, що в такому разі за тодішнім законодавством жінка могла втратити свій привілейований статус і перейти в стан, до якого належав її чоловік [18, с.