Оцінка та аналіз життя, творчого доробку та світогляду українського генія - Т. Шевченка. Встановлення митцеві за межами України пам’ятників, відкриття музеїв і галерей. Заборона владою Російської імперії відзначення Шевченкового 100-річного ювілею.
Аннотация к работе
Сім шевченкових ювілеїв
О.П.РеєнтУ рік 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка - художника за самовідчуттям і поета за покликанням згори - саме час запитати себе: ким він був і ким нині є для України та світу? (ще не минуло й двох десятиліть по смерті поета) М.Драгоманов приступив до написання свого великого критичного огляду «Шевченко, українофіли й соціалізм», він уже зіштовхнувся з реальністю, за якої «всі, хто бравсь писати про нього, перш усього думали про себе, і кожний повертав Шевченка, як йому на той час було треба, та глядячи на те, перед ким говорилося про українського кобзаря». Пізніше всі ті численні часів М.Драгоманова ідеологічні інтерпретації Т.Шевченка вклалися у дві головні, крайніми втіленнями яких було, з одного боку, Шевченко-«більшовик», «революціонер» та «атеїст», якому, з іншого боку, протиставлявся Шевченко-«націоналіст», «ідеолог державництва», «глибоко релігійний поет». У чому беззаперечна заслуга Т.Шевченка перед Україною - так це в тій видатній, непересічній ролі, яку зіграла його поезія в поширенні й прищепленні на всьому українському етнічному просторі єдиної назви «Україна» та етноніму «українець». Як і все інше в поезії Т.Шевченка, його «Україна» становила невідємну складову міфологічного коду мислення поета, була ідеальним позачасовим і фактично також позбавленим чітких просторових обрисів образом і водночас його мрією.