Кількісний та етнічний склад мешканців на селі. Напрями та роль міграційних процесів на територію регіону. Соціальна структура сільського населення та його правовий статус. Форми примусу, види і обсяг повинностей та податків у воєводствах Правобережжя.
Аннотация к работе
Сільське населення Правобережної України кінця XVII - початку XVIII ст.: чисельність, станова стратифікація та економічне становищеПроцес відродження незалежної Української держави на сучасному етапі суспільного розвитку викликає глибокий інтерес громадськості до її минулого: зокрема доби існування своєрідного козацького устрою на території правобережного регіону. В історичній вітчизняній науці так склалося, що протягом тривалого часу, зокрема другої половини ХІХ - 90-х років ХХ ст., дослідники минулого Правобережної України нового періоду висвітлювали головним чином козацькі повстання, події Визвольної війни середини XVII ст., зясовували роль окремих особистостей. При цьому чисельність сільського населення, його станова стратифікація та майнова нерівність у кінці XVII - на початку XVIII ст. ще не стали спеціальною темою для наукових пошуків. Саме в той період через війни, які призвели до спустошення багатьох населених пунктів, занепаду господарства в цілому, значно погіршилось становище сільського населення. Цей фактор значною мірою обумовлював соціальне й економічне становище сільського населення даного регіону у досліджуваний період.Не завжди вказується, якою була величина сімей, що мешкали на селі, їх становище; рідко наводяться дані про селянську худобу, знаряддя праці тощо. За матеріалами судових позовів між можновладцями простежується соціально-економічне становище власників маєтків та селян, оскільки до цих документів додаються заяви возних, свідчення селян тощо. Що ж до Подільського, Брацлавського, центральної та південної частин Київського воєводств, то будь-які вказівки на величину зібраного там податку відсутні, а проти назв населених пунктів - чисте місце, що значно ускладнює процес відповідного дослідження. Користувався автор і фондами Архіву Головних Актів Давніх у Варшаві, до яких увійшли: Архіви Скарбу Короного, Публічний архів Потоцьких; Архів Потоцьких з Яблони; Архів Потоцьких з Радзині; Архів Потоцьких з Ланцкута; Архів Радзивіллів; Архів Замойських; Архів Олександра Чоловського; Архів Фащів; Короний архів, Архів Браницьких з Білостоку. Він вивчав економічні та юридичні відносини між правобережними селянами і феодалами, визначив величину панщини у Брацлавському, Волинському, Київському та Подільському воєводствах у 1700-1799 рр. Найзагальніші риси життя монастирських селян того часу на Волині дослідив О. Фотинський.