Роль сільськогосподарського потенціалу України у геостратегічних та воєнних планах нацистської Німеччини, ідеї щодо його використання. Провал планів хлібозаготівель. Нестача техніки і живої тяглової сили під час весняної посівної кампанії, її компенсація.
Аннотация к работе
Сільське господарство України в період нацистської окупаціїТак, на весну 1942 р. вона щорічно сягала 1,5 млн т хліба, 1,8 млн т вівса, 600 тис. т мяса, 100 тис. т жирів і т. п.77 Планувалося, що більшу частину цього продовольства повинна була поставити Україна. Привабливою була й перспектива використати колективістські традиції українських селян, їхні навички спільної праці та насамперед - сталінський досвід господарювання у сільському господарстві як ефективну форму експлуатації селян. Наприкінці 1942 р. окупаційна влада з метою посилення контролю за сільськогосподарським виробництвом та заготівлею продукції у «громадських господарствах» запровадила додаткову форму керівництва на місцях - «опорні пункти», що створювалися по одному на 3-4 села, або на 6-8 «громадських господарств». Як зазначалося у звіті відділу тилу командуючому військами оперативного тилового району групи армій «Південь», до 30 грудня 1941 р. з необхідних для забезпечення військ 600 тис. т зерна, поставки якого повинні були здійснюватися з районів на схід від Дніпра, було заготовлено лише 100 тис. т86. А такі випадки, як у селі Задонецькому Зміївського району на Харківщині, де під час посівної землю орали запряжені окупантами у плуг по 10-12 селян112, в Україні стали звичайною справою.