Розгляд діяльності сільської інтелігенції Української СРР, періоду в 1921-1929 років. Обґрунтування історичної ролі українського села доби непу. Дослідження впливу інститутів радянської влади на культосвітню та виробничу діяльність інтелігенції.
Аннотация к работе
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукУспішне вирішення цих проблем великою мірою залежить від ефективного використання творчого потенціалу сільської інтелігенції. Особливо в контексті сучасної соціально-економічної ситуації на селі, коли відмирають старі й створюються нові форми власності, господарювання, розвивається підприємництво. Дослідження становища сільської інтелігенції доби непу, а також зясування ступеню її впливу на культурний розвиток та піднесення продуктивних сил українського села дає можливість актуалізувати роль сучасної сільської інтелігенції, яка певною мірою стоїть перед багато в чому схожими завданнями. Сьогоднішні суспільні очікування ставлять перед інтелігенцією українського села складні завдання в галузі освіти, піднесення рівня агрономічної культури ведення господарств, економічної грамотності, правової свідомості та культурного дозвілля його мешканців. Студіювання проблем побуту й умов праці інтелігенції в історичній ретроспективі дозволяє враховувати їх позитивні сторони та недоліки під час формування сучасної соціально-економічної та культурно-освітньої інфраструктури села, акцентувати увагу на рівні забезпеченості спеціалістів різних галузей, що живуть і працюють серед аграріїв сьогодні.Їх єднає те, що у всіх дослідженнях цього періоду виразно простежується спроба подати лише функціональну сторону діяльності сільської інтелігенції, тобто висвітлити її як додаток до діяльності органів радянської влади на селі. Вони вигідно відрізняються від робіт вищого партійного керівництва своєю ґрунтовністю, у них більше уваги приділено обєктивному висвітленню становища сільської інтелігенції в Україні, вирішенню практичних завдань розбудови культурного життя села. Альтернативу радянській оцінці сільської інтелігенції сталінського періоду склали розвідки, статті і брошури істориків із діаспори, також діячів націоналістичного підпілля, які жили і працювали в Україні. Він висловив думку про те, що сільська інтелігенція є соціальним прошарком, який став формуватися з розвитком капіталізму на селі, який лише в процесі соціалістичних перетворень став масовим. Саме в цей час змінилося офіційне ставлення до сільської інтелігенції та інтелігенції взагалі.