Рушники Західного Полісся як вид декоративно-прикладного мистецтва. Еволюція народного мистецтва від обрядової реалії до мистецького вираження семантики. Технологія виготовлення, декорування та використання рушників, композиційна структура вишивок.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ РУШНИКИ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯЛьвівської академії мистецтв Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, професор, проректор з навчальної роботи ЛАМ Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник Захист відбудеться 13 грудня 2002 року об 15 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 04.12.01. у Львівській академії мистецтв за адресою: 290011, Львів 11, вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської академії мистецтв.В українському мистецтвознавстві чільне місце належить дослідженням традиційного народного мистецтва, яке є невичерпним джерелом для наукових студій та художньої творчості. Серед творів декоративно-ужиткового мистецтва ніщо так не вражає своєю мистецькою довершеністю та поліфункціональністю, як рушник. Проте, маючи всенародну любов і пошанування, непозбавлений наукового інтересу мистецтвознавців, етнологів, предметом ґрунтовного дослідження в Україні рушник досі не став. Дослідження матеріалів, техніки виготовлення, повірїв і прикмет, які супроводжують усі етапи технологічного процесу, особливостей декорування, сфери ритуального використання та семантику рушника на основі фрагментарно збережених вірувань, звичаїв, обрядів допоможе розкрити його сенсову сутність, зміст орнаментальних мотивів та сюжетів, закономірності композиційної структури. зясувати світоглядно-міфологічний аспект рушника як довершеної форми ритуальної тканини, його функції та семантику в традиційній культурі;Експедиційні матеріали засвідчують, що рушник у комплексі духовної і матеріальної культури Західного Полісся до кінця ХХ століття мав важливе значення. У другому розділі “Традиційна народна технологія виготовлення та декорування рушників Західного Полісся” проаналізовано матеріали, техніки і технологію виготовлення та декорування рушників у контексті матеріальної і духовної культури. До першої слід віднести рушники, ткані різними видами саржевого переплетення. Полотна, ткані саржевим переплетенням відповідно до текстурного малюнку, мали назви: у коски, поворотка, лумнене, у ромби, чиновате, чиновуха. Співвідношення річ-міф (річ у даному контексті - полотно, рушник) слід розглядати як неподільну цілісність світоглядно-міфологічних уявлень, які формувалися протягом тисячоліть і увібрали в себе елементи первісних релігій, зокрема, культу предків, що сформувався в період ранніх землеробських культур неоліту, а також риси словянського язичництва.