Розквіт Київської держави в Х-ХІ ст., виникнення перших найдавніших рукописних книг. Зміст найстарших книг, матеріал, на якому вони були написані. Опис, історія написання, зміст та особливості найстаріших та найвідоміших книг доби Київської Русі.
Аннотация к работе
Порівняно добре уявлення маємо про те, хто були переписувачами рукописних книг, тому що переписувачі мали звичай, скінчивши книгу, зробити приписку, хто й де книгу списував. З того можна бачити, що головними осередками, де переписувалися книги, були монастирі, а переписувачами - ченці. Монастирі також розшукували книги для переписування, іноді посилали за такими книгами в чужі землі, на Афон тощо. Проте бували переписувачами й не ченці, а члени білого духовенства - священики, дяки; буває підпис, що працювали над перепискою книги піп із сином. Іноді ігумени (ігумен - настоятель православного монастиря) по монастирях як епітимію (епітимія - накладення на людину стягнення за її гріхи; своєрідна памятка, урок, вправа, що привчає до духовного самовдосконалення) накладали обовязок на ченця переписати книгу - це були найбільш несправні переписувачі, найбільш недбалі, і навіть у тексти переписуваних книг іноді вносили зовсім невідповідні вставки, наприклад, що хоче спати, що обївся киселю з молоком тощо.