Рух як формотвірний фактор в архітектурній композиції (актуальність і генетичні передумови) - Автореферат

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ РУХ ЯК ФОРМОТВІРНИЙ ФАКТОР В АРХІТЕКТУРНІЙ КОМПОЗИЦІЇ (АКТУАЛЬНІСТЬ І ГЕНЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ)Науковий керівник: доктор архітектури, професор Шубович Світлана Олександрівна Харківська національна академія міського господарства завідувач кафедри архітектурного моніторингу міського середовища Ю.Кондратюка професор кафедри дизайну архітектурного середовища кандидат архітектури, доцент Сющук Юрій Григорович Одеська державна академія будівництва та архітектури доцент кафедри основ архітектури Захист дисертації відбудеться “5 ”травня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.085.02 при Одеській державній академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м.У цьому значенні досить актуальною є композиційна роль руху, яка дозволяє сприймати твір архітектури з різних позицій і ракурсів, оцінювати його як єдине ціле з попередніми і подальшими фрагментами міста, розуміти його композицію у просторі й часі. Дані наукові концепції створюють фундаментальну основу для вивчення складного і суперечливого взаємозвязку структури руху і композиції в архітектурній науці, що дозволить розкрити естетично-психологічну сутність руху, в основі якого лежить ритмічний ряд “порогових просторів”, що є важливою складовою просторово-світлової мови архітектури, архітектурно-поетичного образу і стилю. Результатом дослідження повинна стати методика архітектурно-семіотичного аналізу просторово-часових структур, в основі якої лежить сприйняття вузлів ритмічного ряду міських просторів (“порогових просторів”) у напрямі шляху руху. Основні положення дослідження були висловлені на науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів і співробітників Харківської національної академії міського господарства “Будівництво, архітектура і екологія” (Харків, 2000 - 2005рр.), на міжнародній науково-методичній конференції “Інженерна освіта на межі століть: традиції, проблеми, перспективи” (Харків, 28 - 30 березня 2000 р.), на міській науково-практичній конференції“Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини” (Харків, 31 січня 2001 р.), на всеукраїнській науково-практичній конференції “Філософія науки, техніки та архітектури: постмодерний проект” (Київ, 2000 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Сталий розвиток міст. У розділі 1 “Проблема взаємозвязку структури руху і композиції в архітектурній науці (Поняття “порогового простору” в архітектурній композиції)” розкрито стан вивченості проблеми взаємозвязку руху і композиції в архітектурній науці.У результаті аналізу історичних містобудівних ансамблів Чернігова, Ізюма, Святогорська виявлена структура ритмічно організованих просторових акцентів, що володіють якістю “порогового простору”, і пауз - розрядки. “Порогові простори” на шляху руху сприймаються як зорові перешкоди і немов би зупиняють людину біля головного “порогу”, подолання якого завершується максимальним полегшенням (наприклад, розкриттям на зовнішню домінанту). При сприйнятті просторово-часової структури міста кожен монастир на пагорбі формує метафору нового “порогу”, з якого відкривається міська панорама у новій якості. Фінал цієї структури - прискорений ритм детинця - портал вїзних воріт, портал монастирського комплексу, портали Спаського та Борисо-Глібського соборів, “портал” підкупольного простору собору з потоком “божественного” світла, що ллється з неба в мирську тінь. “Активно-динамічний” ряд “порогових просторів” на шляху від Славянська до Святогорського монастиря сформовано рядом ландшафтних елементів: стик лісу і лугу, крутий поворот дороги, що раптово відкриває “серед корявих нетрів” блиск річки і куполу церкви, глибокий яр і різкий спуск дороги.