Дослідження дрейфу і розтікання тонких штучних плівок по морській поверхні в натурних умовах. Виконання комплексних вимірів радіолокаційного розсіювання, обвалень хвиль, швидкості та напрямку вітру. Огляд можливості використання радіолокаційних сигналів.
Аннотация к работе
Національної академії наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наукНауковий керівник: кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Малиновський Володимир Васильович, Морський гідрофізичний інститут НАН України, старший науковий співробітник. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Морського гідрофізичного інституту НАН України, м. Реєстрація гідрометеорологічної інформації в районі проведення робіт, дозволила оцінити роль вітру, хвиль і течій у процесі руху і горизонтального розтікання тонких плівок по морської поверхні. У якості критерію щодо ідентифікації поверхневих забруднень запропоновано використовувати відношення ефективної площі розсіювання морської поверхні при вертикальній поляризації до ефективної площі розсіювання при горизонтальній поляризації сигналу. Показано, що одночасні радіолокаційні виміри за вертикальною й горизонтальною поляризацією дозволяють оцінити величину модуля пружності плівки.Під впливом вітру, хвиль і течій нафтові забруднення поширюються на значні відстані, покривають поверхневою плівкою великі акваторії, а також перемішуються з водою, формуючи в приповерхньому шарі зважені частки різних розмірів. У пропонованих різними авторами чисельних моделях враховуються адвекція плями під дією вітру, хвиль і течії, як єдиного цілого; зміна обєму й фізико-хімічних властивостей розлитої нафти за рахунок випару, розчинення й осадження; збільшення просторових розмірів нафтової плями під дією турбулентної дифузії зважених часток, розподілених по глибині в приповерхневому шарі. Деталі переносу й горизонтального розтікання поверхневих плівок залишаються неясними, незважаючи на їхнє важливе значення для своєчасного попередження про можливі забруднення берегової зони при прогнозі поширення плівок. Проведення спеціалізованих натурних вимірів руху плівок на морській поверхні із синхронною реєстрацією швидкості вітру, течії, параметрів хвилювання дозволить використовувати їхні результати в системах контролю й прогнозу екологічного стану морського середовища. Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання: - дослідити дрейф і розтікання тонких штучних плівок по морській поверхні в натурних умовах;Як правило, значення a приймається рівним 0,03 і цю величину можна оцінити в припущенні про нерозривність потоку імпульсу на границі поділу вода - повітря: , де і - густина води і повітря, і - коефіцієнти опору у воді та повітрі. Відзначено, що практично відсутні надійні дані про поведінку плівок на морській поверхні, отримані синхронно з реєстрацією всього набору визначальних гідрометеорологічних величин: швидкості вітру, течій та характеристик хвилювання. Виміри виконувалися при швидкостях вітру від 1,6 м/с до 11,7 м/с, течії мали переважно західний або східний напрямок зі швидкостями 0,05-0,2 м/с. У підрозділі 2.2 дається опис методики проведення радіолокаційних вимірів розсіяного сигналу на морській поверхні, покритій штучної плівкою. У підрозділі 3.1 наводяться результати зіставлення векторів руху плівки, дрифтера і швидкості вітру в системі координат, повязаної з океанографічною платформою.Дисертаційна робота є підсумком комплексних натурних досліджень поведінки тонких плівок на морській поверхні та їх впливу на вітрові хвилі, що формують радіолокаційне розсіювання.