Основні поняття з розвитку мовлення у молодших школярів; інноваційні технології навчання української мови; педагогічні умови, методи, прийоми роботи із врахуванням вікових особливостей дітей. Розробка дидактичного забезпечення розвитку зв’язного мовлення.
Аннотация к работе
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення методики викладання української мови, диференційованого підходу до визначення мінімальних, достатніх і спеціальних ґрунтовних знань та умінь з української мови. Неперервна мовна освіта, починаючи з материнської (родини) школи і закінчуючи професійною, спеціальною освітою, має бути орієнтована на виховання мовної особистості, на природне бажання повернутися в щоденному побутовому спілкуванні до призабутих родинних традиції, на створення українського середовища в усіх сферах суспільного життя, на прагнення удосконалити високо культурне інтелігентне спілкування літературною мовою. Воно вживається в лінгвістичний, психологічний, методичній літературі, бо «мова як єдність структури функції, будови і використання, мови і мовлення» може бути визначена з різних сторін. Робота з розвитку мовлення - складова частина багатопланової навчальної діяльності, що проводиться спеціально і в звязку з вивченням шкільного курсу (граматики, словотворення, правопису) для того, щоб учні оволоділи мовними нормами (орфоепічними, лексичними, морфологічними, синтаксичними), а також уміннями висловлювати свої думки в усній і писемній формі, користуючись потрібними мовними засобами відповідно до мети, змісту мовлення й умов комутації. Програма початкової школи сьогодні по-новому ставить мету вивчення пропедевтичного курсу української мови, яка полягає в «оволодінні молодшими школярами знаннями про звязне висловлювання (текст) та сукупність мовленнєвих умінь, необхідних для спілкування в усній і писемній формах» [1].Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі основні напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої вимовної культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів, уміння вживати слова у властивому для них значенню, користуватися виражальними засобами мови залежно від ситуації та теми висловлювання; послідовно і логічно викладати думку; удосконалення граматичного ладу мовлення дітей, оволодіння нормами українського літературного мовлення, засвоєння найважливіших етичних правил спілкування. Звязне мовлення розглядається в методиці як особлива галузь робот із розвитку мовлення - процес говоріння, діяльність мовця, продукт діяльності, текст, висловлювання. Готуючись до уроків розвитку мовлення вчителю необхідно дотримуватися основних принципів навчання: - єдність розвитку мовлення і мислення; Отже, розвиток мовлення - це всі види роботи вчителя, які проводяться спеціально та у звязку з вивченням шкільного курсу (граматики, словотвору, правопису і т.д.) для того, щоб учні оволоділи мовними нормами (орфоепічними, лексичними, морфологічними, синтаксичними), а також умінням висловлювати власні думки в усній і писемній формі, користуючись потрібними мовними засобами відповідно до мети, змісту мовлення і умов спілкування. Вчитель, враховуючи рівень мовленнєвої культури дітей, місцеві діалектні вимови, може вносити корективи в програму: опускати правила, котрі учні не порушують; вводити в навчання матеріал, відсутній у програмі (наприклад, правила, що регламентують вимову багатьох приголосних); звертати особливу увагу на правила, що викликають певні труднощі (наприклад, використання у мовленні збірних і кількісних числівників на позначення десятків у непрямих відмінках).Експериментально-дослідницька робота проводилася в гімназії №1 ім.К.Д.Ушинського в м. Обидва класи поділяються на 2 групи і в кожній групі свій учитель. Тому експеримент був проведений на одній підгрупі з 2-А класу, яку ми взяли за експериментальну, а також на одній підгрупі з 2-Б класу, яку ми взяли за контрольну.Після проведення контрольного уроку в підгрупі 2-А класу були отримані такі дані. В експериментальному класі високий рівень було виявлено у 4 учнів, що складає 25%, середній рівень також у 4 учнів, що складає 25%, достатній рівень виявлено у 7 учнів, що складає 43,75% та низький у 1 учня, що складає 6,25%. За отриманими даними була побудована діаграма, яка відображає рівень умінь та навичок учнів підгрупи 2-А класу з українською мови. В контрольному класі були отримані наступні дані: високий рівень знань виявлено у 2 учнів, що складає 12,5%, середній рівень у 8 учнів, що складає 50%, достатній - у 5 учнів, це складає 31,25%, а низький рівень у 1 учня, що складає 6,25%. Після проведення контрольного зрізу порівняли отримані дані та виявили, що високий рівень у підгрупі 2-А класі вищий ніж у підгрупі 2-Б класі.Спираючись на теоретичний матеріал, нами було використано окремі завдання і вправи, які сприяють розвитку звязного мовлення молодших школярів. Для контролю результативності проведених завдань на формуючому етапі використовувалися такі методи навчання (бесіда, пояснення, робота з підручником, усні та письмові вправи). Сутність бесіди в тому, що учитель поставленими питаннями спонукає учнів міркувати, аналізувати факти у визначеній логічній послідовності і самостійно підх
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Система роботи з розвитку звязного мовлення
1.1 Основні поняття з розвитку мовлення (р.м.)
1.2 Робота з розвитку мовлення
1.3 Вікові особливості щодо р.м.
1.4 Інноваційні технології у роботі над р.м. у молодших школярів
Розділ 2. Експериментальне дослідження щодо удосконалення розвитку мовлення у молодших школярів