Текст як мовленнєве поняття. Особливості розвитку зв"язного монологічного мовлення дошкільників. Характеристика різних типів текстів. Розвиток у дітей старшого дошкільного віку структури зв"язного висловлювання та аналіз результатів дослідження.
Аннотация к работе
Експериментальне вивчення проблеми розвитку структури звязного висловлювання у дітей старшого дошкільного вікутекст монологічний мовлення дошкільникВід знання рідної мови, вміння нею користуватись залежить внутрішня культура особистості, її моральні засади, суспільні та естетичні ідеали. Адже психофізіологами доведено, що саме дитячий вік (до 6-7 років)є найбільш сприятливим для оволодіння рідною мовою. Важливим напрямком роботи сучасних дошкільних закладів освіти є формування звязного монологічного мовлення дітей, яке порівняно з діалогічним вимагає більш складних умінь. Становлення, розвиток і формування звязного мовлення дошкільників було предметом дослідження вчених різних галузей: психологія (Л.Виготський, О.Лурія, Г.Леушина, С. Аналізуючи мовленнєву діяльність, психологи та психолінгвістики виділяють такі основні види, як слухання, говоріння, читання, письмо.Ступінь звязності мовлення насамперед залежить від його завдань, ситуації, в якій відбувається спілкування, та від його змісту. Звязне мовлення - це мовлення, яке може бути цілком зрозуміле на основі його власного предметного змісту. Розвиток соціальної функції мови починається з того часу, коли вона стає засобом спілкування, тобто тоді, коли дитина починає розуміти звернення до неї мовлення і використовує його для вираження своїх думок, почуттів. Але вже у підготовчому періоді розвитку мовлення на першому році життя у процесі безпосередньо-емоційного спілкування з дорослим, де виражаються ще тільки різноманітні почуття, закладаються основи майбутнього звязного мовлення. У віці 10-11 місяців починається якісно новий період у розвитку розуміння мовлення дитиною, заснований на сприйманні і розрізнення звукового складу слів.У процесі мовної підготовки дітей до школи, зокрема навчання грамоти, важливе місце посідає проблема оволодіння мовленнєвими поняттями або одиницями мовлення (звук, слово, речення, текст). Психологи довели, що діти дошкільного віку за певних умов здатні засвоювати ознаки мовленнєвих понять: звук, слово, речення, текст[9,1]. Зауважимо: когнітивна мовна підготовка не є прямим вивченням мови: це пропедевтика наукових знань про неї, поступове привчання обєктивувати звуки, слова, речення, тексти. На сьогодні не тільки сучасні теоретичні дослідження, а й досить широка практика довели доцільність і можливість ознайомлення дошкільників з поняттям "текст" та деякими його ознаками [15;8]. Підпорядковуючи визначення цього терміна провідній меті навчання рідної мови в дитячому садку - навчити дошкільників самостійно будувати звязні висловлювання, можна зупинитися на трактуванні його, сформульованому більшістю методистів: текст - це одиниця вищого, ніж речення, порядку; обєднання кількох речень, що характеризуються смисловою структурною, граматичною завершеністю і відповідним ставленням мовця до змісту висловлювання[16;19].За функціонально - смисловим призначенням тексти поділяються на три типи: опис, розповідь, міркування. Діти продовжують речення, розпочаті вихователем чи дітьми. Отже, формування звязності мовлення у дітей включає розвиток умінь будувати висловлювання різних типів: опис (світ у статиці), розповідь(динаміка подій у часі і русі), роздум( встановлення причинно-наслідкових звязків). Результати обстеження засвідчили, що 15% дітей змогли розпізнати текст серед простих речень; 35% дітей розпізнали текст з допомогою експериментатора; 50% дітей не змогли розпізнати. За результатами обстеження ми виявили, що 10% дітей дотримувалися послідовності, логічності побудови звязного мовлення, 50% дітей складали розповіді з допомогою експериментатора, у 40% дітей відсутність творчості і самостійності у складанні розповіді.Формування навичок звязного мовлення посідає центральне місце в загальній системі роботи з розвитку мовлення в дошкільному освітньому закладі. Звязне мовлення ніби вбирає в себе всі досягнення дитини в оволодінні рідною мовою засвоєні її звукової сторони, словникового складу,граматичної будови. До кінця дошкільного віку дитина повинна навчитися самостійно, відтворити й самостійно будувати звязні висловлювання різних типів. Зясувалося, що високий рівень розвитку звязного мовлення був характерним лише для 10% дітей , переважна кількість дітей знаходиться на середньому рівні (50%),і на низькому рівні (3% дітей). Так, діти з високим рівнем розвитку звязного мовлення становлять 30% дітей, з середнім рівнем 60%, з низьким рівнем становлять 10%.
План
Зміст
Вступ
1. Теоретичні засади проблеми розвитку звязного мовлення дітей дошкільного віку
1.1 Текст як мовленнєве поняття
1.2 Особливості розвитку звязного монологічного мовлення дошкільників