Розвиток зв"язного мовлення - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 51
Теоретичні засади проблеми розвитку зв"язного мовлення дітей дошкільного віку. Текст як мовленнєве поняття. Особливості засвоєння старшими дошкільниками поняття "текст". Розвиток у дітей старшого дошкільного віку структури зв"язного висловлювання.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
За функціонально - смисловим призначенням тексти поділяються на три типи: опис, розповідь, міркування. Розповідь - це повідомлення про події, що розгортаються в часі. У розповіді діють персонажі, а також може бути і діалог. У першому випадку дитина навчається відбирати зміст для висловлювання і оформлювати самостійно, в іншому, матеріалом для висловлювання слугує художній твір[34]. Композиційні схеми опису та розповіді в свою чергу визначають і мовні засоби, за допомогою яких розкривається зміст.Результати обстеження засвідчили, що 15% дітей змогли розпізнати текст серед простих речень; 35% дітей розпізнали текст з допомогою експериментатора; 50% дітей не змогли розпізнати. Мета: зясувати вміння складати розповіді за серією сюжетних картинок "Зустріч з коником", "Діти грають у футбол", "Хлопчик збирає огірочки". За результатами обстеження ми виявили, що 10% дітей дотримувалися послідовності, логічності побудови звязного мовлення, 50% дітей складали розповіді з допомогою експериментатора, у 40% дітей відсутність творчості і самостійності у складанні розповіді. Отже, за результатами дослідження високий рівень розвитку звязного мовлення виявили - у 10% дітей;середній рівень - у 50% дітей; низький рівень - у 40% дітей. Щоб підвести старших дошкільників до усвідомлення мовленнєвого поняття "текст", сформувати правильне уявлення про нього пропонували такий зміст роботи з дітьми: 1.Вводити до дитячої лексики слово текст, знайомити з істотними ознаками цього поняття.Формування навичок звязного мовлення посідає центральне місце в загальній системі роботи з розвитку мовлення в дошкільному освітньому закладі. Звязне мовлення ніби вбирає в себе всі досягнення дитини в оволодінні рідною мовою засвоєні її звукової сторони, словникового складу,граматичної будови. До кінця дошкільного віку дитина повинна навчитися самостійно, відтворити й самостійно будувати звязні висловлювання різних типів. Зясувалося, що високий рівень розвитку звязного мовлення був характерним лише для 10% дітей , переважна кількість дітей знаходиться на середньому рівні (50%),і на низькому рівні (3% дітей). Так, діти з високим рівнем розвитку звязного мовлення становлять 30% дітей, з середнім рівнем 60%, з низьким рівнем становлять 10%.

План
Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади проблеми розвитку звязного мовлення дітей дошкільного віку

1.1 Текст як мовленнєве поняття

1.2 Особливості розвитку звязного монологічного мовлення дошкільників

Вывод
Формування навичок звязного мовлення посідає центральне місце в загальній системі роботи з розвитку мовлення в дошкільному освітньому закладі. Звязне мовлення ніби вбирає в себе всі досягнення дитини в оволодінні рідною мовою засвоєні її звукової сторони, словникового складу,граматичної будови. До кінця дошкільного віку дитина повинна навчитися самостійно, відтворити й самостійно будувати звязні висловлювання різних типів.

За результатами експериментального дослідження більшість дошкільників в повному обсязі не використовують власний лексичний запас. Здебільшого при складанні розповіді вони послуговуються простими реченнями, або вживають лише частину складного речення. Діти затрудняються будувати звязні, послідовні, структуровані розповіді.

У процесі дослідження було виявлено рівні розвитку звязного мовлення дітей: високий, середній, низький. Зясувалося, що високий рівень розвитку звязного мовлення був характерним лише для 10% дітей , переважна кількість дітей знаходиться на середньому рівні (50%),і на низькому рівні (3% дітей).

Стрижньовим у побудові експериментальної методики виступали підходи, що ґрунтувалися на спеціальному відборі мовленнєвого матеріалу, раціональному застосуванні доцільно підібраних методів і прийомів навчання дошкільників структурно звязному висловлюванню. Як засвідчило дослідження діти експериментальної групи досягли позитивних змін у розвитку звязного мовлення. Так, діти з високим рівнем розвитку звязного мовлення становлять 30% дітей, з середнім рівнем 60%, з низьким рівнем становлять 10%.

Отже, проведена нами робота по розвитку у дітей структури звязного висловлювання виявилась ефективною.

Формування звязного мовлення буде ефективнішим якщо вихователь буде дотримуватись таких рекомендацій: · Чітко дотримуватись методики розвитку мовлення у дошкільників;

· Забезпечувати систематичність навчання розповіданню;

· Дотримуватись комплексного розвязання завдань по навчанню розповідання: навчання переказуванню літературних творів, складанню розповідей за сюжетними картинами, творчих розповідей, формування лексико граматичної та фонетико фонематичної сторони мовлення;

· Працювати над формуванням навичок побудови звязних монологічних висловлювань;

· Розвивати навички контролю і самоконтролю за побудовою звязних висловлювань;

· Цілеспрямовано впливати на активізацію психічних процесів: сприйняття, память, уява, розумові процеси,тісно повязані з формуванням усного мовного повідомлення;

· Користуватися засобами мови у відповідності з літературними нормами і завданнями висловлювання;

· Будувати мовлення обумовлено і довільно;

· Підбирати необхідний матеріал;

Список литературы
звязний мовлення текст дошкільний

Вступ

Актуальною проблемою сучасної дошкільної освіти є проблема розвитку звязного мовлення у дошкільників.

Мова - це основний засіб спілкування і порозуміння між людьми. Від знання рідної мови, вміння нею користуватись залежить внутрішня культура особистості, її моральні засади, суспільні та естетичні ідеали.

Тому виховання особистості неможливе без опори на знання рідної мови, зокрема її словника, граматики та звязного мовлення. Рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей у дитячому садку. Оволодіння рідною мовою як засобом пізнання є найбільш вагомим досягненням дошкільного дитинства. Адже психофізіологами доведено, що саме дитячий вік (до 6-7 років)є найбільш сприятливим для оволодіння рідною мовою. Важливим напрямком роботи сучасних дошкільних закладів освіти є формування звязного монологічного мовлення дітей, яке порівняно з діалогічним вимагає більш складних умінь. За допомогою добре розвиненого звязного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити, легко встановлювати контакт з оточуючими .

Становлення, розвиток і формування звязного мовлення дошкільників було предметом дослідження вчених різних галузей: психологія (Л.Виготський, О.Лурія, Г.Леушина, С. Рубійштейн), психолінгвістів (М. Рождественский, Л.Щерба), педагогів (В.Захарченко, Е.Короткова, Н.Кузіна, Є. Тихеєва), лінгводидактів (А. Богуш, Д.Фесенко, О. Біляєва, Л.Паламар).

Досліджено такі аспекти звязного мовлення дітей дошкільного віку: навчання розповідання за дидактичними картинками (Е.Струніна. Н.Смольнікова, Н.Виноградова), іграшками (А.Бородич), навчання описових розповідей (В.Гербова, С.Ласунова), переказування художніх творів (Р.Боша, О.Лещенко, Н. Маліновська, Н.Орланова), навчання творчих розповідей(Л.Березовська,Н Водолага,Л.Ворошніна, Н.Гавриш) [13,17,38].

Аналізуючи мовленнєву діяльність, психологи та психолінгвістики виділяють такі основні види, як слухання, говоріння, читання, письмо. Говоріння і письмо - це види мовленнєвої діяльності, повязані з усною та писемною формую. Звязне мовлення - це процес, мовленнєва діяльність і певний продукт мовленнєвої діяльності. Для старшого дошкільного віку характерним є слухання і говоріння, які здійснюються в усному звязному мовлені.

Основна функція звязного мовлення - комунікативна. Вона здійснюється у двох основних формах - діалозі та монолозі. Кожна з форм має свої особливості, які визначають характер спеціальної методики їх формування.

Монологічне мовлення є відносно розгорнутим видом мовлення. Воно вимагає більшої напруженості памяті, уваги до змісту і форми мови. Монологічне мовлення спирається на мислення, яке логічно більш послідовне, ніж у процесі діалогу.

В основі монологічного розгорнутого мовлення лежить і самостійний мотив, і самостійний задум, які повинні бути достатньо стійкими, визначити утворення програми активного самостійного мовленнєвого висловлювання. Якщо внутрішній мотив відсутній, або якщо у субєкта порушена мотиваційна сфера, або якщо первинний задум не утримується,самостійне розгорнуте монологічне мовлення не може бути реалізоване, хоча прості форми діалогічного мовлення зберігаються. Фрази які включені у склад розгорнутого мовленнєвого висловлювання, завжди даються у певному практичному або мовленнєвому контексті, який повинен відповідати не тільки задуму того, хто говорить, але й ставленню до цього висловлювання того, хто слухає [38; 7].

Висловлювання, яке складається з кількох речень, і має певну змістовну і структурну завершеність називають текстом. Це фактично сукупність речень, що повязані і змістом, і мовними засобами. У кожному наступному реченні використана попередня інформація, що і становить змістовний звязок між його частинами. Мовні засоби тексту - узгодження форм часу і способу дієслів, займенники, синоніми, сполучники [5; 28].

Для досягнення звязності мовлення необхідно формувати у дітей такі уміння: · Уміння розуміти і усвідомлювати тему;

· Визначати її межі;

· Відбирати необхідний матеріал;

· Розташувати його у необхідній послідовності;

· Користуватися засобами мови у відповідності з літературними нормами і завданнями висловлювання ;

· Будувати мовлення обумовлено і довільно.

Крім цього, важливо повідомити дітям елементарні знання про будову тексту і способи звязку речень.

За функціонально-смиловим призначенням тексти поділяються на два типи: розповідь, опис, міркування.

У тексті-розповіді відтворюється хід зображуваних подій, викладається, як розвивалася подія. Текст-опис створює загальне уявлення про явище, предмет. Текти-міркування на початку містять тезу, а далі доведення чи спростування.

1. Мета: розробити методику розвитку у дітей старшого дошкільного віку структури звязного висловлювання.

2. Обєкт дослідження: навчально-мовленнєва діяльність старших дошкільників.

3. Предмет дослідження: процес навчання старшого дошкільного віку звязного висловлювання.

4. Завдання дослідження: 1. Вивчити стан проблеми розвитку структури звязного мовлення дітей в умовах дошкільного закладу.

2. Розробити апробувати методику розвитку у старших дошкільників структури звязного висловлювання.

3. Методичних підходів до розвитку у старших дошкільників структури звязного висловлювання.

Гіпотеза дослідження: розвиток структури звязного висловлювання у дітей старшого дошкільного віку відбуватиметься успішно, якщо забезпечити: свідоме засвоєння дошкільниками елементарних знань про текст і на цій основі оволодіння способом побудови відповідного висловлювання; формування емоційно-позитивного фону занять; здійснення індивідуального підходу у навчанні.

Експериментальна база досліджень - дослідження проводилося у старшій групі ДНЗ №23 "Берізка" м. Рівного.

Структура та обсяг роботи - курсова робота складається з вступу, двох розділів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел.1. 1.Базовий компонент дошкільної освіти України. // Дошкільне виховання. -№1.-1999. - 3-17 с.

2.Авдіянц Г. Педагогічний вплив учителів і батьків на формування духовності молодших школярів. //Рідна школа. - 2011. - №1. - 36-39 с. 3.Авраменко Н.К. Підготовка дитини до школи. - М., 1992. - 48 с.

4.Агафонова И.Н. Психологічна готовність до школи в контексті проблеми адаптації. // Початкова школа. - 2009. - № 1. - 61-63 с.

5.Амонашвили Ш.А. Здрастуйте дети. - М., 1993. - 180 с.

6.Анастази А. Психологическое тестирование. - М., 2009.

7.Анфуриев А.Ф. Решение диагностических задач практическим психологом в системе образования. // Вопросы психологии. - 2000. - №6. - 26-37 с. 8. Бардин К.В. Чтобы ребенок успешно учился. - М.: Педагогика, 1988. - 3 - 15с.

9. Божович Л. І. Чи знаєте ви свого учня? - М., 2009.

10.Будницкая И.И., Катаева А.А. Ребенок идет в школу. - М.: Педагогика, 1985. - 3-20, 43-57 с.

11.Бура Р.С. Готуємо дітей до школи. - М., 2007. - 93с.

12.Бурменская Г.В. Типологический подход в возрастной психологии развития. // Вестник Московского ун-та. Сер. Психология. - 2010. - №4. - 3-20. 13.Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидере А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей. - М.: Изд-во МГУ, 1990.

14.Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі // Практична психологія та соціальна робота. - 2011. - №5.- 16-19 с.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?