Історичні і соціально-культурні передумови формування системи жіночої освіти на Волині, етапи її становлення та тенденції розвитку. Роль Міністерства народної освіти і відомства православного віросповідання у розвитку загальноосвітньої жіночої школи.
Аннотация к работе
Інститут педагогіки АПН УкраїниРобота виконана в Інституті педагогіки АПН України. Науковий керівник кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Мацейків Тетяна Іванівна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії історичної освіти кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Філоненко Сергій Миколайович, Університет сучасних знань (м. Захист відбудеться "10" жовтня 2002 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті та ряд інших документів у галузі освіти передбачають наявність регіонального компоненту, покликаного відображати у змісті та структурі освіти як етносоціальну і природничо-географічну своєрідність регіонів, так і специфіку їх історії, культури, національних традицій. У звязку з цим особливого значення набуває вивчення організації та діяльності навчально-виховних закладів для жінок на теренах великих самобутніх українських регіонів, одним з яких, безперечно, є Волинь, де у кінці XVIII - на початку ХХ століття сформувалась своєрідна системи освіти й виховання жінок. Це, насамперед, стосується необхідності врахування традицій жіночої освіти в розбудові новостворених жіночих гімназій, ліцеїв, позашкільних навчальних закладів для жінок, потреби застосування гендерного підходу до реформування змісту освіти. Проблема становлення жіночої освіти завжди була у полі зору науковців. Отже, важливість обєктивного осмислення історичного досвіду розбудови жіночої освіти в Україні, необхідність реформування змісту освіти на основі творчого використання спадщини минулого, а також відсутність фундаментальних історико-педагогічних досліджень у цій галузі зумовили актуальність і вибір теми дисертації: “Розвиток жіночої освіти на Волині (кінець XVIII - початок ХХ століття)”.У першому розділі - “Становлення жіночої освіти на Волині в кінці XVIII - першій половині ХІХ століття” - виявлено історичні та соціально-культурні передумови формування системи жіночої освіти, визначено початкові етапи її становлення й основні тенденції розвитку, проведено систематизацію існуючих у губернії у першій половині ХІХ ст. навчально-виховних закладів для жінок. Віддаленість від політичних та культурних центрів; послідовна підкореність різним за культурними, економічними та політичними рівнями урядам - литовському, польському, російському; незмінна прикордонність; промислова нерозвинутість; національна та релігійна строкатість - зробили край неординарним зразком контамінації різних культур та нашарування мовних стихій (української, литовської, польської, російської, єврейської, німецької, чеської), виявили розмаїття поглядів на аксіологічні проблеми соціалізації жінок, їх освітні та виховні ідеали. Становленню системи жіночої освіти на Волині сприяли традиції виховання та навчання, сформовані у Х - XVI ст. православним духовенством, а також досвід доби релігійного протиборства (1569 - 1773 рр.), який відобразив реформаторські ідеї щодо освіти жінок, занесені на Волинь протестантською хвилею, і виявив у освітянському просторі регіону домінування клерикальної освіти й виховання та високий рівень громадської активності волинських жінок. Едукаційна комісія розпочала організацію у краї цілісної системи освіти: вилучила жіночі освітньо-виховні заклади з відання різних духовних орденів і ввела їх у рамки загальної шкільної системи, підпорядкованої державі; видала інструкції щодо організації змісту і форм жіночої освіти; вперше наголосила на необхідності підвищення науково-освітнього рівня викладання у жіночих навчальних закладах і сформулювала вимоги до освітнього цензу навчального персоналу. Особливе місце серед навчально-виховних закладів для жінок у зазначений період посідали приватні жіночі пансіони, які виявили зацікавленість певної частини суспільства у забезпеченні жінок більш грунтовною освітою, продемонстрували педагогічні та економічні переваги організованої освіти над домашньою, підготували громадську свідомість до сприймання ідеї відкритих всестанових жіночих навчальних закладів, вплинули на формування серйозного ставлення влади до проблеми фахової підготовки педагогічного персоналу освітніх закладів для жінок.