Дослідження процесів становлення, розвитку високоточних авіаційних засобів ураження, призначених для завдання ударів по наземних та надводних цілях, у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. Рекомендації щодо оснащення авіації Збройних Сил України.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана в Національної академії оборони України, Міністерство оборони України. Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Макаров Володимир Дмитрович, Національна академія оборони України, професор кафедри оперативного мистецтва. Захист відбудеться “19 ”грудня 2007 р. о 15 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.709.04 при Національній академії оборони України за адресою: 03049, Київ-49, Повітрофлотський пр-кт, 28.Можливість успішного вирішення оперативних завдань виключно за допомогою засобів повітряного нападу була продемонстрована Ізраїлем під час удару по ядерному центру в Іраку (1981 рік), США в Лівії (1986 рік), а також у війнах та окремих операціях в зоні Перської затоки (1991, 1998, 2003 роки), Югославії (1999 рік), Афганістані (2001 рік). На думку дисертанта, набутий в провідних країнах світу досвід щодо розроблення та впровадження у війська високоточних авіаційних засобів ураження (ВТАЗУ), являє значний науковий та практичний інтерес з точки зору підвищення боєздатності авіації Збройних Сил України. Враховуючи широко розповсюджені інсинуації про відсталість вітчизняної науки та промисловості порівняно із західними державами, встановлення ролі і місця вітчизняної науки та промисловості в процесі розвитку ВТАЗУ є актуальним з погляду встановлення історичної правди і сприятиме розвитку національної свідомості та патріотичному вихованню особового складу Збройних Сил України та населення, насамперед молоді. У той же час, незважаючи на велику кількість літератури, присвяченої розвитку воєнного мистецтва в умовах застосування високоточної зброї та окремим класам і типам високоточних засобів ураження, досліджень виникнення, розвитку АВТЗ, основних напрямів розвитку, факторів, які на нього впливали та подальших перспектив даного різновиду озброєння нині немає. Наукове завдання роботи полягає у розкритті процесу виникнення високоточних АЗУ, призначених для ураження наземних та надводних цілей, встановленні основних факторів, які впливали на їх зародження та розвиток, виявленні основних тенденцій та закономірностей їх розвитку та визначенні можливих напрямів використання набутого досвіду в інтересах подальшого розвитку Збройних Сил України.Толубка “Аерокосмічна розвідка в локальних війнах сучасності: досвід, проблемні питання і тенденції” розглядалося застосування сил та засобів повітряної і космічної розвідки Багатонаціональними силами під час війни в зоні Перської затоки 1991 р. та військами НАТО в Югославії. Проте питання її розвитку висвітлені фрагментарно, що доводить необхідність проведення нашого дослідження. Автори розглядали концептуальні зміни, які відбулися у розвитку воєнного мистецтва у міру впровадження АВТЗ, стан та перспективи її розвитку в Україні, її бойове застосування в окремих локальних війнах кінця ХХ - початку ХХІ ст. Погоджуючись з тезою про зростання ролі авіації в сучасних війнах, автор обєктивніше, ніж В. Золотарьова “Россия (СССР) в локальных войнах и военных конфліктах второй половины ХХ века”, в якій автори проаналізували застосування ВТЗ в локальних війнах і збройних конфліктах Радянською (Російською) армією після Другої світової війни, або в яких застосовувалося радянське озброєння.У дисертації проведено теоретичне узагальнення і вирішено наукове завдання, яке полягає у розкритті процесу виникнення високоточних АЗУ, призначених для завдання ударів по наземних та надводних цілях, встановленні основних факторів, що впливали на її зародження та подальший розвиток, виявленні основних тенденцій та закономірностей їх розвитку та визначенні можливих напрямів використання набутого досвіду в інтересах подальшого розвитку Збройних Сил України. Історіографічний аналіз показав, що питання, повязані з розвитком авіаційної високоточної зброї, призначеної для ураження наземних та надводних цілей, недостатньо досліджені і висвітлені в науковій літературі. Комплекс авіаційної високоточної зброї - це авіаційний ударний комплекс, в якому інтегровані засоби розвідки, управління й ураження, що функціонують в реальному масштабі часу. Серед головних факторів, які сприяли виникненню та подальшому розвитку авіаційної високоточної зброї, визначені: тактичні фактори як сукупність способів застосування і властивостей озброєння і військової техніки, які впливають на виконання бойових завдань; науково-технічний прогрес, який створив необхідні матеріальні передумови для виникнення та подальшого розвитку принципово нового озброєння; воєнно-економічні фактори, які зменшили вартість ведення бойових дій та обумовили позитивний вплив розроблення високотехнологічних засобів ведення збройної боротьби на національну економіку та соціальну сферу країн-виробників.