Історія розвитку вищої медичної освіти в західних областях України в 40–90-ті роки ХХ ст. Аналіз досвіду функціонування вищої медичної освіти регіону досліджуваного періоду для його використання у сучасній освітянській практиці вищих навчальних закладів.
Аннотация к работе
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТОК ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ (40 - 90-ТІ РОКИ ХХ СТ.)Поширення серед населення України серцево-судинних, онкологічних захворювань, туберкульозу, СНІДУ, низький рівень тривалості життя її громадян (за даними держкомстату України в 2005-2009 рр. середня тривалість життя - 69,2 року) порівняно із жителями розвинутих країн, зокрема Японії та Німеччини, вимагають оновлення змісту вищої медичної освіти відповідно до досягнень світової науки і техніки в даній галузі з метою покращення підготовки фахівців для лікувально-профілактичних установ нашої держави. У період інтегрування України в загальноєвропейську спільноту на правах самостійної держави для кардинального оновлення освіти необхідно враховувати не лише реалії та перспективи соціально-економічного розвитку держави, освітній досвід розвинутих країн, а й власний історичний доробок. З огляду на актуальність подальшої розбудови вищої медичної освіти України в нових політичних та соціально-економічних умовах, а також відсутність робіт, присвячених вивченню організації навчально-виховного процесу у вищих медичних навчальних закладах західного регіону нашої держави темою дисертаційної роботи обрано «Розвиток вищої медичної освіти в західних областях України (40-90-ті роки ХХ ст.)» На різних етапах дослідження використано низку методів: теоретичний аналіз й узагальнення архівних і друкованих джерел, історичної, педагогічної та навчально-методичної літератури з позицій обєктивності й конструктивної критики з метою систематизації фактологічного матеріалу для вивчення стану досліджуваної проблеми; порівняльно-зіставний - для аналізу подій, явищ і фактів, виявлення еволюції поглядів науковців і практиків на роль і місце вищої медичної школи в освітній системі України; проблемно-хронологічний, який дозволив розгляд досліджуваного феномену у просторі і часі; історико-генетичний - використовувався для обґрунтування й аналізу суспільно-політичних, соціально-економічних, культурно-національних передумов та педагогічних чинників становлення вищої медичної освіти в досліджуваний період; історико-ретроспективний - сприяв характеристиці організаційних засад, мети, змісту, принципів, форм і методів діяльності вищих медичних навчальних закладів України досліджуваного періоду. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше комплексно проаналізовано розвиток вищої медичної освіти у західних областях України 1940-1990-тих років; виявлено пріоритетне завдання уряду - створення мережі лікувально-профілактичних установ у регіоні для надання кваліфікованої медичної допомоги населенню (відкриття вищих навчальних медичних закладів задля підготовки фахівців із представників місцевої молоді); розкрито особливості організації і змісту навчально-виховного процесу у вищих медичних навчальних закладах; (утвердження традицій; уведення субординатури та інтернатури); уточнено форми та методи підготовки майбутніх лікарів у регіоні у контексті загальнодержавної системи вищої освіти (використання тестового контролю знань, розвязування ситуативних задач, набуття практичних навичок безпосередньо у лікарні під час практичних занять і в субординатурі та інтернатурі); відображено зміни в системі вищої медичної освіти внаслідок її реформування за роки самостійності України (утвердження інноваційних підходів, уведення загальнодержавного тестування студентів за єдиними державними завданнями «Крок 1», «Крок 2», «Крок 3», використання компютерних форм навчання і контролю знань).У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її мету, завдання, визначено обєкт, предмет та методи дослідження, а також звязок із науковими програмами, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, відображено джерельну базу, обґрунтовано хронологічні межі, наведено дані про апробацію результатів дослідження. У першому розділі - «Формування мережі медичних навчальних закладів у західних областях України» - обґрунтовано історичні та соціально-економічні передумови зародження і розвитку вищої медичної освіти у західних областях нашої держави у 40-50-тих роках ХХ століття, охарактеризовано особливості соціокультурного та економічного розвитку західноукраїнських земель за часів, коли вони перебували під польським, угорським та румунським пануванням до 1939 року. ХХ ст.) показники смертності дітей означеного віку знизились у різних областях у 3-5 разів, що свідчить про значне покращення стану медичної допомоги місцевому населенню після приєднання західних земель до Української РСР. Дослідженням встановлено, що вищі медичні навчальні заклади західних областей України функціонували не тільки як установи для підготовки висококваліфікованих лікарів, а й як центри розвитку медичної науки, формування й покращення культури й духовності населення регіону загалом і студентської молоді зокрема.