Розвиток уваги старшокласників - Курсовая работа

Увага - це в першу чергу динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності, увага виражає переважний звязок психічної діяльності з визначеним обєктом, на якому вона зосереджена як у фокусі. Спрямованість і зосередженість свідомості на певних обєктах або певній діяльності при відверненні від всього іншого називають увагою. Якщо людина не мобілізує своєї уваги, то в її роботі неминучі помилки, а в сприйнятті - неточності і пропуски. Увагою визначаються: · точність і деталізація сприйняття (увага є своєрідним підсилювачем, що дозволяє розрізняти деталі зображення); · міцність і вибірковість памяті (увага виступає як чинник, сприяючий збереженню потрібної інформації в короткочасній і оперативній памяті);Серед усіх психічних процесів і властивостей увага посідає особливе місце. Увага - важлива сторона усіх пізнавальних процесів, і при цьому та, в якій вони виступають як діяльність, що вона спрямована на певний обєкт. Спрямованість психічної діяльності людини на певні обєкти і зосередженість на них називається увагою (9; 123) Страхов вважає , що „увагу не можна відокремити від психічних процесів і станів". К Ф Добринін ставить увагу в тісний звязок з особистістю.Увага - це творчий акт душі - вважають Ванда і Джемс, а за ними і Челпанов. Розвиваючи матеріалістичну лінію Сєченова у трактуванні питань уваги, він доводить, що увага, як і інші психічні явища, має рефлекторну природу, підлягає обєктивним законам психічного життя людини. Деякі радянські психологи 20-х років повязували увагу з установкою. Така точка зору на увагу була в робота К.К.Корнілова. Виявляється ця тенденція і в ранніх роботах Л.С.Виготського, розрізняв в звязку з увагою два види установки : сенсорну, яка сприяє кращій відповіді на сприйняттю і моторну, яка сприяє кращій відповіді на сприйняття.Чимало зусиль було покладено нашими психологами для розвязання питання про класифікацію видів уваги. Бехтєрева, який ще у 20-х роках запропонував поділити увагу на зовнішню і внутрішню, виходячи з того, що вона може бути викликана зовнішніми подразниками і бути організована внутрішньою мовою. Добринін уточнив і деталізував класифікацію видів уваги на основі характеру діяльності людини. Мимовільною називають таку увагу, як складається в ході взаємовідношень людини з середовищем окрім її свідомого наміру. Хоч би як були зайняті учні інтересним уроком в класі, але раптове відкриття дверей і поява нової особи під час уроку привернуть до себе їх увагу.Залежно від цих вимог, а також у звязку із індивідуальними особливостями людини можна виділити такі властивості уваги , як стійкість, зосередженість, обсяг, розподіл, переключення. Від вище вказаних позитивних властивостей уваги слід відрізняти негативні риси, які часто обєднуються під загальною назвою неуважності. Важливою умовою ефективності будь-якої діяльності є стійкість уваги, яка виявляється у тривалому зосередженні її на певних обєктах, на конкретній діяльності. Ми не можемо зосереджувати свою увагу на нерухомому обєкті, хіба що розглядаємо його з різних сторін, однак ми можемо довгий час зосереджувати увагу на виконанні певної діяльності. Із стійкістю уваги тісно повязана її концентрація, яка полягає в глибокій зосередженості психологічної діяльності на певному обєкті чи діяльності.Розвиток пізнавальної сфери старшокласників відбувається і за рахунок удосконалення їх здатності до цілеспрямованого зосередження уваги на певних обєктах і явищах, а також переборювання впливу чинників, які відволікають її. Старшокласники цілком свідомо розподіляють і переключають увагу. Формування інтересу старшокласників до певних наук і видів діяльності зумовлює посилення вибірковості уваги. Проте іноді це негативно впливає на засвоєння обовязкових предметів, оскільки учні не звертають уваги на деякі з них. У старшому шкільному віці зростає роль в навчальній і практичній діяльності післядовільної уваги - уваги, яка виникає на основі довільної і полягає в зосередженні на цікавому предметі, явищі.Устаткування: у роботі використовується бланк тест Бурдона (див. Порядок проведення: Дослідження проводиться з групою учнів старшого шкільного віку. Зачитується інструкція: «По моїй команді «почали» ви починаєте шукати і викреслювати в кожному рядку листа букви: А, М, К, З. Потім основна робота протягом кожної хвилини у відповідь на мою команду «Стоп!» ви будите ставити лінію в тому місці, де зараз працюєте. Досліджуваному, короткочасно, зазвичай, протягом 1 секунди, показують послідовно 8 карток з зображенням 2-9 крапок.Серед випробовуваних школярів були виявлено: O 3 учня мають дуже високий рівень концентрації уваги (81%-100%) - Бажекова Р., Понаморев Ст, Мусин А. O 3 учня мають середній рівень концентрації уваги (41%-60%) - Бичкова А., Понаморева Н., Саломін Ст O 3 учні що мають низький рівень концентрації уваги (21%-40%). У 40% учнів найбільший коефіцієнт точності уваги доводиться на першу хвилину роботи, а в 30% учнів на останню. Отже в ході виконання завдання 3, я виявив, що у 40% учнів найвищий коефіцієнт продукт

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

1.1 Поняття уваги. Загальні положення

1.2 Фізіологічні основи уваги

1.3 Основні види уваги

1.4 Основні властивості уваги

1.5 Особливості розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

Розділ 2. Експериментальне вивчення рівня розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

2.1 Методичні рекомендації до проведення дослідження

2.2 Аналіз результатів дослідження

Висновок

Список літератури

Додатки