Визначення особливостей взаємозв’язків між властивостями особистості студентів-педагогів та показниками усвідомленої саморегуляції довільної активності. Розгляд психологічної характеристики осіб з різними стилями саморегуляції довільної активності.
Аннотация к работе
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. Робота виконана у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського (м. Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент, ХМЕЛЬ Наталія Дмитрівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Захист відбудеться “17” грудня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського за адресою: 65008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (Одеса, вул.Фундаментальною сутнісною характеристикою особистості в такому контексті виступає здатність останньої до оволодіння власною поведінкою (активністю), або саморегуляція. Ефективність організації навчально-виховного процесу у школі та характер професійного становлення вчителя значною мірою визначається рівнем розвитку у нього психологічних механізмів усвідомленої саморегуляції довільної активності. Різні аспекти проблеми становлення та розвитку механізмів саморегуляції в процесі професійної підготовки (в тому числі й підготовки вчителя) розглядалися багатьма фахівцями при аналізі теоретико-методологічних основ стилю саморегуляції (В.І.Моросанова, О.О.Конопкін, І.В.Плахотнікова та ін.), емоційного розвитку професіонала (О.Я.Чебикін та ін.), прогнозування життєвого шляху студентів (А.М.Дьомін, Ю.М.Забродін. та ін.), компонентів педагогічної творчості (Ю.П.Азаров, Ф.М.Гоноболін, Д.Ф.Ніколенко та ін.), професійної підготовки майбутнього педагога у закладах вищої ланки освіти (Л.В.Долинська, Л.М.Мітіна, В.А.Семиченко, С.В.Яремчук та ін.). Окреслена проблема повною мірою стосується і питання створення ефективних психологічних засобів розвитку та формування у майбутніх вчителів здатності до усвідомленої саморегуляції довільної активності. Мета роботи полягає у визначенні психічних детермінант усвідомленої саморегуляції довільної активності майбутніх вчителів та пошуку шляхів її розвитку.Перший розділ „Теоретичні основи дослідження усвідомленої саморегуляції довільної активності майбутніх вчителів на етапі первинної професіоналізації” присвячено аналітичному огляду теоретичних та експериментальних досліджень з проблеми вивчення усвідомленої саморегуляції довільної активності особистості, уточненню психологічних механізмів та особливостей прояву усвідомленої саморегуляції довільної активності особистості, розкриттю психологічного значення та особливостей розвитку саморегуляції довільної активності у процесі навчально-професійної підготовки майбутніх вчителів. Так, саморегуляцію розглядають як структурне утворення особистості, що представляє єдність цілеспрямованих дій, які проявляються у прийнятті довільних рішень, доборі, оцінці засобів реалізації задуманого, самоаналізі вчинків, визначенні позицій щодо подій, ситуацій та ціннісному ставленні індивіда до самого себе (К.О.Абульханова-Славська, О.О.Конопкін та ін.); субєктно задану детермінанту досягнення цілей, що, з одного боку, вказує на свідомий характер її функціонування, а з іншого - на субєктний рівень регуляції діяльності (М.Й.Боришевський та ін.); управління людиною своїми емоціями, почуттями та переживаннями (І.В.Сергеєва, О.Я.Чебикін та ін.); цілеспрямований свідомий вибір характеру і способу дії, „внутрішню” регуляцію поведінкової активності людини (В.А.Іванніков, В.К.Калін та ін.) тощо. У другому розділі „Емпіричне дослідження особливостей розвитку та формування усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів” описано процедуру дослідження та висвітлено його основні етапи, подано дані про особливості сформованості усвідомленої саморегуляції довільної активності у студентів, які навчаються на різних курсах, встановлено залежність розвитку саморегуляції від певних особистісних особливостей студентів, розкрито специфіку властивостей особистості студентів з різними рівнями розвитку саморегуляції, уточнено характеристику основних стилів саморегуляції, що проявляються у студентів-педагогів. Виходячи з поставленої мети, нами були розроблені такі напрямки емпіричного дослідження, що мали перевірити гіпотези: 1) про наявність або відсутність відмінностей у вираженості показників усвідомленої саморегуляції довільної активності у студентів різного курсу навчання; 2) про взаємозвязок показників усвідомленої саморегуляції довільної активності з проявом окремих властивостей особистості студентів-педагогів; 3) про можливість організації системи цілеспрямованого розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів з урахуванням їх індивідуального стилю саморегуляції.