Основні методи й засоби здійснення польською державою контрольно-репресивної політики стосовно національних часописів краю. Роль українських політичних, громадських організацій і церковних конфесій в розвитку української преси на території воєводства.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історії України Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Грабовецький Володимир Васильович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, професор кафедри історії України Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Офіцинський Роман Андрійович, ДВНЗ “Ужгородський національний університет” МОН України, професор кафедри історії України; Захист дисертації відбудеться “18” березня 2011 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 61.051.04 ДВНЗ “Ужгородський національний університет” за адресою: м.Знання стану преси, динаміки її еволюції має як науково-теоретичний, так і прикладний характер, оскільки дозволяє визначити труднощі функціонування та змоделювати перспективу її розвитку. Тому вивчення досвіду діяльності вітчизняної преси залишається важливим компонентом досліджень сучасної історичної науки, адже друковані періодичні видання залишаються вагомою складовою ЗМІ в Україні. Незважаючи на географічну провінційність, обмежене фінансування, важкі умови роботи редакцій, репресивну політику польської влади, політичну та конфесійну заангажованість, українська преса цього регіону відіграла важливу роль у формуванні покоління національно свідомих українців, яке активно проявило себе у подальших національно-визвольних змаганнях. Тож наукова актуальність теми дослідження визначається тим, що детальне вивчення історії розвитку української преси на території воєводства у міжвоєнний період дозволить значно розширити знання про політичні, економічні й культурні події того часу, поглибити розуміння складних процесів взаємин українського населення з органами державної та місцевої влади Другої Речі Посполитої, визначити специфіку їхнього регіонального розвитку. Результати вивчення напрямів діяльності української преси Станиславівського воєводства у 1921 - 1939-х pp. вказують на достатньо значний суспільний досвід, нагромаджений в процесі її розвитку, що може бути використаний нині при розбудові української преси, а також врахований у розробці та здійсненні державної політики щодо друкованих ЗМІ.Перший період вивчення теми охоплює 1920 - 1930-і рр., коли зявилися праці, в яких окреслювалися окремі тенденції розвитку української преси краю у польській державі. Львів” зберігаються поточні документи органів влади про конфіскаційну політику щодо української преси Станиславівського воєводства і ситуацію на терені краю, листування між львівськими та станиславівськими журналістами і громадськими діячами, біографічні матеріали про місцевих діячів преси. Станіслав”, їх використано для висвітлення наглядово-конфіскаційної політики польської влади щодо української преси краю, внутрішньої ситуації в окремих виданнях, вивчення відносин між українською громадою та пресою, особливостей фінансування пресово-видавничої діяльності, а також для отримання біографічних даних щодо видавців і журналістів. Ці матеріали дають нам можливість зрозуміти вплив фактора змін кількості і структури проживання українців по містах і селах на розвиток місцевої національної преси. У міжвоєнний період найчисленнішою національною групою воєводства були українці, які становили 72,9 % населення, яке в основному жило у селі.