Погляди українських і російських юристів на ідею державного суверенітету та їх вплив на розвиток міжнародно-правової доктрини цього поняття. Уявлення про державу як суб’єкт міжнародного права і їх зв"язок з політикою захисту національних інтересів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: Буроменський Михайло Всеволодович, доктор юридичних наук, професор, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн, член-кореспондент Академії правових наук України. Захист відбудеться 02 червня 2010 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Дослідження історії та теорії міжнародного права завжди було одним з найважливіших завдань цієї науки, оскільки спадкоємність розвитку, яка притаманна будь-якій галузі людського знання, особливо помітна саме в міжнародному праві. Знання того, які історичні події викликали гострі дискусії навколо поняття державного суверенітету та які теорії в результаті цього виникали, які з них були сприйняті міжнародним правом, а які так і залишилися теоріями, можуть бути тим фундаментом, на якому будуть формуватися ідеї щодо майбутнього поняття державного суверенітету, суверенної держави як субєкта міжнародного права. Дане дисертаційне дослідження проводилося згідно з планом науково-дослідницьких робіт кафедри міжнародного права та державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках Державної цільової комплексної програми "Проблеми історії, теорії та практики державного права зарубіжних країн і міжнародного права" (номер державної реєстрації 0106u002284). Основна мета дисертаційного дослідження: на основі вивчення теоретичних праць, договірної практики й офіційного листування зясувати та дати наукову оцінку поглядам на ідею державного суверенітету українських і російських юристів-міжнародників (XVIII - початку XX ст.); дати відповідну міжнародно-правову оцінку практиці реалізації цих поглядів та теорій; визначити їх вплив на генезис ідеї державного суверенітету, що необхідне для окреслення подальших напрямів еволюції цього поняття. визначити погляди юристів-міжнародників на ідею державного суверенітету й окремі актуальні питання міжнародно-правової науки, вирішення яких повязане з концепцією суверенітету (співвідношення державного суверенітету з концепцією субєкта міжнародного права, питання втручання і оцінка його правомірності, категорія основних прав держави та ін.), дати їм оцінку;Перший розділ "Ідея суверенітету в науці міжнародного права в Росії XVIII ст." - складається з чотирьох підрозділів. Зазначається, що він визначив суверенітет як владу вищу, в межах країни і незалежну зовні, визначив ознаки суверенітету і ствердив міжнародно-правову сторону суверенітету. У підрозділі 1.2 "Загальні уявлення про державу як субєкт міжнародного права" досліджено розуміння держав, що склалося на той час, і вплив на останнє тогочасного тлумачення ідеї суверенітету. У підрозділі 1.4 "Питання суверенітету в договірній практиці Російської імперії" зазначається, що вплив Росії на утвердження в міжнародному праві поняття про державу як субєкт міжнародного права полягав у відстоюванні певних прав субєкта передусім для себе. Визначені наступні найбільш спірні питання, що обговорювались у звязку з концепцією суверенітету: 1) сумісність суверенітету з міжнародним правом, як правом, що стоїть над державою; 2) можливість існування несуверенних субєктів міжнародного права; 3) можливість подільності суверенітету; 4) питання невтручання у внутрішні справи.Бодена, у Росії можна говорити лише про початок зародження науки міжнародного права. Предтечою майбутніх конституційно-правових та міжнародно-правових ідей суверенітету були теорії богословів і філософів, що висувалися на підтримку державної ідеології про незалежний статус держави. вплив імперської Росії на формування уявлень про державу як субєкт міжнародного права та її прав, що випливають із суверенітету, полягає у відстоюванні таких прав передусім для себе. Найбільш спірними питаннями, що обговорювалися в російській міжнародно-правовій науці і були повязані з ідеєю суверенітету, були: 1) про сумісність суверенітету з міжнародним правом, як правом, що стоїть над державою; 2) про можливість існування несуверенних субєктів міжнародного права; 3) про можливість подільності суверенітету; 4) питання про допустимість втручання у внутрішні справи. Українські і російські вчені розуміли суверенітет як верховенство і незалежність держави, виводили з нього низку суверенних прав, що належать державі як субєкту міжнародного права.