Розвиток у першокласників здатності до спільної діяльності у ситуаціях невизначеності - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукКостюка АПН України, лабораторія психології навчання. Науковий керівник: Максименко Сергій Дмитрович, дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор, Інститут психології ім. АПН України, доктор психологічних наук, професор, Інститут психології ім. Захист відбудеться "19" вересня 2001 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім.Досвід інтенсивної експериментальної і теоретичної розробки цього поняття призвів до формулювання низки уявлень і підходів, а відповідно і практик експлікації змісту останнього у матеріалі психолого-педагогічних досліджень. Вивчались найрізноманітніші аспекти спільної діяльності: її вплив на формування гуманного ставлення дошкільників одне до одного (В.В. У психологічній літературі поняття невизначеності застосовується у найрізноманітніших контекстах: як невідємна умова особистісного становлення (В. Гіпотези дослідження: - субєктивною передумовою успішності оволодіння структурою спільної діяльності в ситуаціях невизначеності постає рівень сформованості на попередньому етапі онтогенезу досвіду розвязання субєктом ситуацій невизначеності (адаптованості до невизначеності); система послідовно ускладнених завдань із невизначеними умовами їх розвязання може слугувати засобом формування здатності до спільної діяльності.Це дає змогу провести наступну типологізацію ситуацій невизначеності (недетермінованості): 1) невизначеність способів діяльності; 2) невизначеність шуканого результату, мети діяльності; 3) поєднання невизначеності водночас і мети, і способів діяльності. Виходячи із сформульованого вище розуміння феномена невизначеності та його ролі як фактору успішності оволодіння першокласником спільною діяльністю на початковому етапі шкільного навчання, було створено відповідний комплекс прийомів констатуючого та формуючого плану. Мета констатуючого етапу полягала: 1) у визначенні рівня сформованості в учнів першого класу, за традиційної організації навчально-виховного процесу, здатності до роботи в умовах спільної діяльності; 2) у визначенні вказаного рівня у ситуаціях, що позбавлені регламентованих варіантів розвязку (ситуаціях невизначеності); 3) у встановленні рівня сформованості готовності (адаптованості) першокласників до діяльності у ситуаціях невизначеності. Було виявлено такі особливості перебігу спільної діяльності у групах першокласників: лідерство у 22 із 30 груп мало одноособовий характер, лише у шести групах спостерігалось альтернативне лідерство, яке, до того ж, у пяти групах мало конфліктний характер і лише в одній - конструктивний, у двох групах лідерство не мало чіткого вираження; у групах дітей з високою конфліктністю (16 груп) кооперованість якщо і виявлялась, то тільки епізодично в діадах та тріадах; хоч в усіх групах ділові висловлювання були досить частими, в групах з низьким та середнім рівнем становлення спільної діяльності вони, як правило, залишалися не поміченими партнерами; всі групи з низьким рівнем сформованості спільної діяльності (14 груп), незважаючи на вимоги інструкції, звертались по допомогу до експериментатора. Введення чинника невизначеності привело до наступних змін у спільній діяльності: а) зросла кількість груп дітей із високим розвитком спільної діяльності (3 групи замість двох); б) зменшилась кількість груп із її середнім розвитком (2 групи замість шести); в) зросла кількість груп, де констатовано неготовність до спільної діяльності у специфічних умовах невизначеності (10 груп замість семи).Однією із детермінант конфліктного перебігу спільної діяльності постає неготовність особистості до розвязання ситуації невизначеності. Встановлено, що сформований на попередньому етапі розвитку досвід спілкування зазначає суттєвих структурних змін в разі включення субєкта у ситуації невизначеності.Проблема становлення категорії невизначеності у психології // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Природа людини і передумови психологічної невизначеності // Психологія. Формуючий вплив невизначеності на відносини співробітництва дітей молодшого шкільного віку // Проблеми загальної та педагогічної психології. Костюка в сучасних психологічних дослідженнях: Наукові записки Інституту психології ім.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА