Психологічні умови розвитку у педагогів орієнтації на суб"єкт-суб"єктну взаємодію у навчально-виховному процесі. Порівняльний аналіз можливостей традиційних лекційно-практичних методів навчання з інтерактивними, соціально-психологічним тренінгом.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ УДК 159.923”71”:37.064:371.14 розвиток у педагогів орієнтації на субєкт-субєктну взаємодію у процесі післядипломної освітиРобота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України, м. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Савчин Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Грінченка, декан факультету психології і соціальної роботи, завідувач кафедри практичної психології. Захист відбудеться 17 червня 2005р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м.Професійна перепідготовка керівників освіти та вчителів поки що не забезпечує належним чином процес самопізнання та пізнання іншого, а відсутність спеціальних психологічних методів активного впливу на особистість педагогів не дозволяє проводити професійну психокорекцію якостей, з метою підвищення рівня ефективності їх взаємодії з учнями. Створення адекватних педагогічних засобів в контексті більш загальної проблеми вивчення можливостей різних форм організації учбової діяльності, що розвиває особистість, виявлення психолого-педагогічних механізмів впливу учіння на особистість - також один з актуальних напрямів дослідження проблеми розвитку орієнтації педагогів на субєкт-субєктну взаємодію. Враховуючи стан розробки теорії та потребу практики у розвязанні зазначеної проблеми, її недостатню розробленість, ми визначили тему нашого дослідження: “Розвиток у педагогів орієнтації на субєкт-субєктну взаємодію у процесі післядипломної освіти.” Мета роботи полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні доцільності застосування у післядипломній педагогічній освіті соціально-психологічного тренінгу для розвитку у педагогів орієнтації на субєкт-субєктну взаємодію. Врахування теоретичних і експериментальних результатів дослідження розвитку у педагогів орієнтації на субєкт-субєктну взаємодію під час групового навчання, а також застосування форм і методів соціально-психологічного тренінгу сприяє підвищенню ефективності післядипломної педагогічної освіти та дозволяє педагогу екстраполювати особистий досвід субєкт-субєктної взаємодії у повсякденну педагогічну практику.Перший розділ „Орієнтація на субєкт-субєктну взаємодію у педагогічному спілкуванні як психологічна проблема” присвячено аналітичному оглядові сучасних теорій та напрямів досліджень з проблематики спілкування та інтеракції у педагогічному процесі; у ньому сформульовано особистісні характеристики педагога як субєкта спілкування, розглянуто субєкт-субєктну взаємодію як центральний аспект педагогічного спілкування, сформульовано методичні підходи до вивчення і розвитку орієнтації педагогів на субєкт-субєктну взаємодію. Визначено передумови успішності застосування групових форм і методів розвитку орієнтації у педагогів на субєкт-субєктну взаємодію у випадку коли вони психологічно і педагогічно доцільно організовані, а саме: виявлено їх місце в процесі навчання у поєднанні з іншими методами; відібрані продуктивні моделі діяльності для програвання; створювані штучні ситуації максимально наближені до реальної дійсності; учасники навчання психологічно готові до прийняття ролей та проведення ігор; створений позитивний емоційний фон, атмосфера взаємодії, довіри; визначена роль ведучого в процесі проведення ігор; учасники групи максимально включені в пошук шляхів розвязання типових соціально-психологічних проблем, з якими їм доводиться мати справу; в учасників групи розвинена мотивація до змін, є бажання бути більш компетентними у спілкуванні. У другому розділі „Експериментальне дослідження особливостей прояву у педагогів орієнтації на субєкт-субєктну взаємодію” представлено обґрунтування програми організаційно-методичних засад проведення констатуючого експерименту, викладено принципи та методи діагностики спрямованості педагогів на субєкт-субєктну взаємодію; підібрано методи діагностики складових орієнтації на субєкт-субєктну взаємодію - спрямованості інтерперсональної поведінки, домінуючих стратегій психологічного захисту в спілкуванні; емпатії, стилів міжособистісної перцепції; визначено особливості розвитку орієнтації педагогів на субєкт-субєктну взаємодію в умовах традиційного навчання та навчання на основі соціально-психологічного тренінгу. Використовувались робочі гіпотези про те, що за тестом діагностики міжособистісних стосунків педагоги з високими показниками по VII октанту ("дружелюбність"), VIII октанту („альтруїстичність”), домінуючій стратегії психологічного захисту у спілкуванні („миролюбність”) більшою мірою орієнтовані на субєкт-субєктну взаємодію у педагогічному процесі.