Стан проблеми розвитку художньо-творчого потенціалу в педагогічній теорії. Процес формування самостійної творчої діяльності дітей, розвитку естетичного почуття і смаку. Умови, сприятливі розвитку творчого потенціалу учнів при виконанні художньої вишивки.
Аннотация к работе
Творчість розглядається у широкому розумінні як важлива умова формування багатогранної особистості. Це зумовлює необхідність оновлення форм та методів, появи нових підходів до навчання учнів, які дозволять учителям розвивати творчий потенціал учнів і забезпечувати цей складний процес на належному професійному рівні. Життя в епоху науково-технічного прогресу стає все різноманітніше і складніше, воно вимагає від людини не шаблонних, звичних дій, а гнучкості мислення, швидкої орієнтації і адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення великих і малих проблем. Якщо врахувати той факт, що частка розумової праці майже у всіх професіях постійно росте, а все більша частина виконавської діяльності перекладається на машини, то стає очевидним, що творчі здібності людини слід визнати найістотнішою частиною його інтелекту і завдання їх розвитку - однієї з найважливіших завдань у вихованні сучасної людини. Отже, розвиток творчого потенціалу в учнів дуже важливий для нашого суспільства і людства в цілому, з чого й випливає актуальність обраної теми: «Розвиток творчого потенціалу учнів в процесі виконання художньої вишивки».Творчий потенціал людини визначає його діяльність і творча активність розвивається в діяльності. Сутність творчої особистості не зводиться до рівня і обсягу її знань, умінь і навичок, але поняття знань, умінь, навичок і творчості взаємнообумовлені. При цьому стосовно дітей творчість визначається як форма діяльності людини, спрямована на створення якісно нових для нього цінностей, що мають суспільне значення. Творчість - це постійне вдосконалення своєї особистості, мислення, свідомості, інтелекту і постійна спрямованість здійснювати щось нове, робити більше і краще, ніж раніше. У творчій діяльності людина розвивається, набуває соціального досвіду, розкриває свої природні обдарування і здібності, задовольняє інтереси і потреби.Виховання естетичного смаку в гуртках декоративно-прикладного мистецтва має йти через розуміння учнями художніх і технологічних можливостей оброблюваних матеріалів, що накладає свій відбиток на рішення образу. Але в сучасних умовах європейської інтеграції національної освіти одним із найбільш приорітетних є інноваційний метод проектів, який дає змогу учням системно оволодіти організацією практичної діяльності у всьому проектно-технологічному ланцюжку - від ідеї до її реалізації в моделі, виробі. Головна особливість цього підходу - активізувати навчання, надавши йому дослідницького, творчого характеру, передати учневі ініціативу в організації своєї пізнавальної діяльності. Отримавши від вчителя малюнок першого завдання, учень повинен самостійно перевести його на обраний матеріал і приступити до роботи. Як показав досвід роботи кращих вчителів, проблемне навчання, основою якого є створення та організація різних типів проблемних ситуацій перед учнями, управління їх діяльністю в ході вирішення проблем сприяє успішному вирішенню навчально-виховних завдань, поставлених перед образотворчим мистецтвом в загальноосвітній школі.Вишивка, як один з найпоширеніших його видів, особливо доступна для сприйняття дитиною; її краса і природність пробуджують любов до природи, інтерес до історії і культури своєї Батьківщини. З прийняттям християнства, надзвичайного розвитку набуває літургійне шитво - гаптування (вишивання) золотом або сріблом тканини для оздоблення церковних храмів та літургійного одягу. Для успішного розвитку творчих здібностей у загальноосвітніх школах вчителі декоративно-прикладного мистецтва проводять з дітьми велику позакласну і позашкільну роботу. Найважливішим завданням всіх видів позакласної роботи з дітьми з декоративно-прикладного мистецтва є творчий розвиток учнів, розширення і поглиблення знань і уявлень школярів про прекрасне, розвиток здатності розуміти і відчувати прекрасне в навколишній дійсності. Менша кількість учнів у гуртках в порівнянні з їх кількістю на уроці декоративно-прикладного мистецтва дає можливість педагогу більше пояснити кожному школяреві правила малювання, перспективи і т.д.Якщо тривалість становить 18-20 хвилин, то перед практичною частиною слід провести фізкультхвилинку, діти можуть зняти втому з мязів спини і шиї, розпочати практичну частину відпочили. Якщо ж 1-а і 2-га частина заняття тривали лише 10-15 хвилин, то можна одразу перейти до практичної частини, а після 10-15 хвилин роботи вишивкою провести фізкультхвилинку в поєднанні з гімнастикою для очей. Керівник повинен підібрати комплекс вправ для очей і проводити його на заняттях вишивкою. Мета: подати основні поняття про історію виникнення і розвиток одягу, основні стильові напрямки різних епох, створити умови для розвитку у дітей творчого мислення, розширити кругозір, ознайомити з тогочасним оздобленням одягу вишивкою. Мета: ознайомити з особливостями вишивання поверхнево-рахункових технік, навчити виконувати техніку «вирізування», , ознайомити з основними прийомами перенесення малюнку на тканину, виховувати старанність під час виконання вишивальних робіт, розвивати художній смак.В проц