Розвиток творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНауковий керівник: СТЕЦЕНКО Василь Павлович, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри методики викладання української мови й літератури Національного педагогічного університету ім. Офіційні опоненти: КОВАЛІВ Юрій Іванович, доктор філологічних наук, професор кафедри новітньої української літератури Інституту філології Київського державного університету ім. ЗАБАРНИЙ Олександр Вадимович, кандидат педагогічних наук, доцент, декан філологічного факультету Ніжинського державного університету ім. Захист відбудеться “22” грудня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України.Успішне вирішення зазначеної проблеми реальне за умови використання всіх можливостей навчальних предметів, упровадження способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів та розробок і реалізації спеціальних методик, які сприяють розвитку активної, ініціативної та самостійної позиції школярів у процесі навчання й виховання, становленню кожного з учнів як творчої особистості. Вважаємо, що саме під час вивчення шкільного курсу української літератури можливе повноцінне вирішення потреби формування і розвитку вмінь і навичок творчо вчитися у школярів, оскільки, аналізуючи художній твір, доробок письменника, розвязуючи проблеми, наявні у творі, учні міркують, роблять висновки, систематизують та узагальнюють, оцінюють, уявляють, тобто розвивають творчі здібності, що є основою відповідної діяльності. Отже, питання розвитку творчої діяльності учнів на уроках української літератури - одне з найважливіших завдань національної школи, воно виступає системотворчим фактором обєднання в єдине ціле знань, методів, прийомів навчання і форм роботи. У своїх дослідженнях науковці наголошують на трьох основних ознаках творчості - принциповій новизні й ціннісному та прогресивному характері продуктів творчої діяльності для суспільства, зокрема й особистості. Методисти зосереджували увагу на опрацюванні питання способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що, на їхню думку, сприяють розвитку активності та творчої діяльності школярів у процесі вивчення літератури.Оскільки інші чинники зазначеного виду діяльності школярів не розроблені, нами було запропоновано її класифікацію на основі низки ознак, які характеризують організацію навчально-виховного процесу, та з урахуванням ступеня принципової новизни результату роботи, а саме: вид навчальної діяльності (самостійне перенесення знань і вмінь у нову ситуацію; визначення нової проблеми у традиційній ситуації; бачення структури обєкта, визначення його функцій; комбінування і перетворення раніше відомих способів діяльності у процесі розвязання нової проблеми; створення принципово нового методу, способу, підходу, пояснення; створення принципово нового оригінального продукту діяльності), зміст роботи (аналітико-порівняльна творча діяльність; аналітико-узагальнювальна; евристично-пошукова; комунікативно-творча; оцінювальна; творча діяльність, результатом якої є створення оригінального продукту), відношення до етапу засвоєння навчального матеріалу (засвоєння нових знань; вироблення умінь і навичок; закріплення здобутих знань, набутих умінь і навичок; систематизація й узагальнення навчального матеріалу), форми організації (фронтальна, групова, індивідуальна), місце в навчально-виховному процесі (класна робота, позакласна), керування вчителем (безпосередня, опосередкована), ступінь принципової новизни результату діяльності (творчий рівень, критично-творчий). Таке навчання передбачає творче здобуття знань, набуття вмінь і навичок та їх застосування, а саме: самостійне використання школярами набутих якостей у нових ситуаціях - комбінування, перетворення відомих раніше способів діяльності, визначення нової проблеми, структури або функцій обєкта чи розвязання поставленої проблеми; генерування нових ідей, висунення гіпотез; критичне оцінювання навчального матеріалу або роботи у власних судженнях на основі аналізу, систематизації й узагальнення; обґрунтування думок, доведення їх правильності; створення оригінального нового продукту за допомогою уявлень. У другому розділі - “Методичне забезпечення й дослідно-експериментальна робота з розвитку творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури” - виявлено й узагальнено психолого-педагогічні умови оптимального самозростання школярів 9-11 класів, подано створену нами систему розвитку творчої діяльності учнів старших класів, визначено критерії й рівні сформованості вмінь і навичок творчо вчитися, теоретично обґрунтовано дослідно-експериментальну роботу з проблеми дослідження та розкрито її реалізацію, зроблено кількісний і якісний аналіз результатів.