Методи реалізації творчої діяльності на уроках трудового навчання. Активізація пізнавальної активності учнів. Проблемне навчання як вид стимулювання творчої діяльності дитини. Пізнавальні завдання для створення педагогічної ситуації на уроці праці.
Аннотация к работе
Міністерство освіти науки УкраїниОдним із пріоритетних завдань, визначених Національною доктриною розвитку освіти в Україні, є створення передумов для виховання особистості, здатної творчо мислити, самостійно приймати нестандартні рішення, гнучко реагувати на зміни в умовах докорінної перебудови всіх сфер життєдіяльності суспільства. Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта - всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, роботодавці, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Ми, вчителі, маємо усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві. Виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сучасності стає те, що людина для самореалізації в суспільстві має набути вміння самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя.Розвиток творчих здібностей особистості неодмінно передбачає впровадження в навчальну практику гуманістичного принципу організації освіти, коли в центрі перебуває особистість учня з її потребами, інтересами і можливостями, а вчитель з набором педагогічних форм, методів і засобів виконує «екрануючу» функцію, щоб не допустити згубної дії зовнішніх чинників на психологічний розвиток дитини. Джонсона «... система має бути такою, щоб підтримувати максимальну швидкість навчання для всіх учнів і запобігти сповільненню темпу для академічно обдарованих». З того часу як запровадили колективне навчання, дидакти не перестають шукати такі форми роботи, які б дали змогу кожному учневі освоювати навчальний матеріал у власному темпі. Але, на нашу думку, широкому його впровадженню в практику не дала можливості орієнтація на навчання усіх учнів, незалежно від рівня їхнього розумового розвитку. У рівневій диференціації змісту освіти потрібно виходити не з того, скільки навчального матеріалу за одиницю часу може засвоїти дитина, а з того, які це мають бути факти, що підлягають засвоєнню, який між ними має бути звязок, у якому вигляді (на якому рівні) вони мають бути засвоєні.В основу якої має бути покладена творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними обєкта проектування. На розвиток творчого мислення учнів впливає безліч чинників, а саме такі, як зміст уроку, майстерність вчителя, методи і прийоми навчання, уміла організація уроку, правильний вибір виробу і т.д. При проблемному викладі перед учнями висуваються вузлові проблеми і питання. Вчитель ставить перед учнями такі проблеми і питання, які зацікавлюють їх, викликаючи активну розумову діяльність. Висловлюючи зміст теми, вчитель демонструє перед учнями самий шлях наукового мислення, примушує учнів стежити за діалектичним рухом думки до істини, робить їх як би співучасниками наукового пошуку.Сьогодні поширеною є думка про те, що для піднесення предмета й методики його викладання на належному науково-методичному рівні, треба повернутися до технологій проектного навчання. В основу якої має бути покладена творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними обєкта проектування. Практичний досвід використання мозкового штурму викреслив основні прийоми (методи), які сприяють формуванню ідей. Під методом фантазування можна розуміти такий спосіб спільної діяльності учнів та учителя, коли досягається уявлення неіснуючого образу обєкта, який функціонує і вирішує поставлену проблему, тобто є розвязком певної проблеми, навіть якщо деякі елементи конструкції цього обєкта невідомі. Суть цього методу полягає у тому, що учитель допомагає школярам віднайти в журналах, каталогах та інших технічних виданнях зразки обєктів і пропонує порівняти знайдені зразки з існуючими обєктами технологічної діяльності людини.Це, відповідно, дає змогу учням реально оцінити (обговорити з учителем та товаришами) свої можливості і вибрати для виготовлення такий проект, який буде цікавим і одночасно посильним для виконання. Учні мають зрозуміти, що це не лише гра, але й навчальна вправа: мета мозкового штурму в тому, щоб зібрати якомога більше ідей, щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу. Під час виконання учнями цієї вправи учитель повинен дотримуватись наступної методики: 1.Необхідно фіксувати всі без винятку „ідеї”, які висуваються учнями. 3.Учителю слід весь час, у процесі виконання вправи, нагадувати дітям, що ідей має бути якомога більше, тому вони можуть бути фантастичними.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
2.1 Проблемне навчання на уроках трудового навчання як вид стимулювання творчої діяльності
2.2 Методи творчої діяльності на уроках трудового навчання
2.3 Методичні рекомендації щодо реалізації методів творчої діяльності на уроках трудового навчання
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ