Проблема здібностей в психології. Поняття математичних здібностей, їх структура, основні засоби їх розвитку. Методика формування творчої особистості учня на уроках математики. Побудова нестандартних уроків як акцентуація розвитку творчих здібностей.
Аннотация к работе
Щоб навчання в школі не було і надалі самоціллю (одержати атестат для вступу до вузу), а стало засобом розвитку і виховання, необхідно різко посилити питому вагу творчості, зокрема в ігровій формі. Спираючись на здібності, обдарування кожного учня, неповторне в кожному з них, вчителі розвивають здатність до творчості. Дбаючи про розвиток творчих здібностей у школярів, залучаючи їх до творчої праці, ми створюємо необхідні умови для розвитку всіх без винятку психічних якостей учнів. Шкільна практика переповнена прикладами, коли учні, захоплені справою до вподоби, проявляють наполегливість, силу волі в опануванні тими знаннями й уміннями, які далеко випереджають програмні вимоги, але вкрай необхідні для реалізації їхніх творчих задумів. Відбувається це з тієї причини, що в творчості людина реалізує в усій повноті свої знання, уміння та здібності, а отже, отримавши можливість випробувати себе в різних видах діяльності, наочно переконується в наявному арсеналі знань, умінь та здібностей, адекватно оцінюючи свої можливості, що, безумовно, сприяє правильному вибору професії.Проблема психології здібностей завжди перебувала в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних психологів. У вивченні здібностей виділяють три основні проблеми: походження і природа здібностей, типи і діагностика окремих видів здібностей, закономірності і формування здібностей. Ще більшого значення набуває той факт, що розвиток здібностей суттєво визначається умовами виховання, особливостями сформованості особистості, її спрямованістю, яка або сприяє розкриттю здібностей або,навпаки, призводить до того, що здібності не реалізуються. В основі однакових досягнень при виконанні якоїсь діяльності можуть лежати різні здібності, водночас одна і та ж здібність може бути умовою успіху різних видів діяльності. Нахили і здібності нерідко збігаються, що можна пояснити індивідуальними проявами активності і саморегуляції особистості, які є основними психологічними передумовами розвитку як нахилів, так і здібностей.Математичні здібності - це здатність утворювати на математичному матеріалі узагальнені, згорнуті, гнучкі й обернені асоціації та їх системи. До складових математичних здібностей слід віднести: - здатність до формалізації математичного матеріалу, відокремлення форми від змісту, абстрагування від реальних ситуацій і їх кількісних відношень та просторових форм; оперування структурами відношень і звязків; здатність до логічних міркувань, повязаних з потребою доводити, робити висновки; Математика сприяє виробленню особливого виду памяті - памяті, спрямованої на узагальнення, творення логічних схем, формалізованих структур, виховує здатність до просторових уявлень. Наявність математичних здібностей в одних учнів і недостатня розвинутість їх в інших вимагає від учителя постійного пошуку, шляхів формування і розвитку таких здібностей у школярів.Проблемне навчання - це такий тип навчання, зміст якого представлений системою проблемних задач різного рівня складності; у процесі розвитку таких задач учні у їх спільній діяльності з вчителем та й під його керівництвом оволодівають новими знаннями та способом дій, а завдяки цьому проходить формування творчих здібностей продуктивного мислення, уяви, пізнавальної мотивації, інтелектуальних емоцій. Для дотримання саме такого порядку треба графічно виділити їх послідовність, тобто особливими знаками виділити (1 4 і 4*3 ).Самостійно одержаний теоретичний висновок учнів вчитель фіксує терміном «дужки », який і є новим, шуканим поняттям та рішенням даної проблемної задачі. У дидактиці початкової школи (О.Савченко ) наведено можливі варіанти організації засвоєння змісту навчального матеріалу: а) учитель повідомляє усно або письмово всі перераховані знання в повному обсязі, а учні виконують рецептивні дії відповідно до розуміння повідомлення вчителя; б) учитель розповідає відоме про вихідні емпірично конкретні обєкти, про сутність обєктів, а пояснення пропонує зробити самим учням; у цьому випадку учні виконують рецептивні дії відповідно до розуміння повідомлення, і самостійності дії - обґрунтування конкретних знань, спираючись на знання про сутність; в) учитель повідомляє лише знання про сутність і далі до змістовного конкретного знання про обєкти; при цьому учні здійснюють рецептивні дії відповідно до розуміння повідомлення про обєкти, обґрунтувати і вивести властивості обєктів із знайдених основ.Розвязуючи задачу, дають такі завдання - змінити умову таким чином, щоб вона розвязувалась іншим способом. Проблемні (нестандартні) задачі - це такі задачі, для яких в курсі математики немає загальних правил і положень, що визначають точну програму їх розвязування. Так різного роду проблеми стосовно вікових та індивідуальних особливостей розвитку школяра, що його тривожать, знаходять відображення в процесі виконання учнем цього завдання.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПРОБЛЕМА ЗДІБНОСТЕЙ В ПСИХОЛОГІЇ
2. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
2.1 ПОНЯТТЯ МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА ЇХ СТРУКТУРА
2.2 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
2.3 ПРОБЛЕМНІ ЗАДАЧІ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ
3. ПОБУДОВА НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ ЯК АКЦЕНТУАЦІЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ