Науково-дослідницькі експедиції у добу Середньовіччя. Період організованого туризму, міжвоєнний період розвитку. Аналіз стану туристської галузі України, основні центри. Перспективи розвитку туристичної сфери. Рекреаційний район Бердянського узбережжя.
Аннотация к работе
Туризм являє собою галузь світового масштабу із щорічним оборотом, що перевищує трильйон доларів. Туризм дає більше 10% усіх робочих місць у світі, сприяє розвитку соціальної інфраструктури, збереженню культурно-історичної спадщини, природних памятників тощо. Туризм - це не тільки високоприбуткова галузь світової економіки, для багатьох наших співвітчизників туризм продовжує асоціюватися з овіяними романтикою походами по горах, лісах, ріках. Туризм завжди був і залишається потужним важелем у вихованні підростаючого покоління, формуванні світогляду молодих людей, забезпеченні здорового способу життя. Більш того, туризм і подорожі зіграли найважливішу роль у становленні і розвитку як локальних цивілізацій, так і світової цивілізації в цілому.Писемні джерела засвідчують, що Руська Земля була багатою державою: мала, як на цей період часу, розвинуте сільське господарство. Вагоме місце у житті й обороні краю посідали давньоруські міста, які здебільшого були не лише ремісничо-торговельними осередками, а й адміністративно-політичними центрами окремих земель. Дьорова "Історія туризму в Україні", 2002 р.), називають німецького мандрівника Бруно з Кверфурта, який зустрічався у Києві з Володимиром Великим і користувався його щирою прихильністю. З-поміж середньовічних іноземних мандрівників, котрі подорожували і відвідували Україну (XIII ст.), були італієць Плано Карпіні та фламандець Віллена Рубрука. Подорожуючи до Орди, через пять років після навали Батия на землі Руси-України, Плано Карпіні пише: "...Пішли проти Русії і зробили велике винищення в землі Русії, зруйнували міста і фортеці і вбили людей, оточили Київ... і після довгої облоги вони взяли його і вбили мешканців міста; звідси, коли ми їхали крізь їхню землю, ми знаходили безчисленні голови і кістки мертвих людей, які лежали в полі..." І на відміну від П.Другий період розвитку туризму в світі, повязаний із розвитком індустріального суспільства, сприяв перетворенню стихійного мандрівництва на організований туризм. Тому характер туризму в цей період дуже нагадував процеси, що відбувалися в Російській імперії загалом: поступово розвивалися транспортна інфраструктура, музейна справа, споруджувалися готелі. Вигідне географічне положення, значна історико-архітектурна спадщина та високий адміністративний статус Києва у XIX ст. сприяли перетворенню його на вагомий туристичний центр Європи, хоча для цього, як зазначають Л. Першим великим готелем Києва того періоду дослідники вважають "Зелену гостиницю". З організацією "Підприємства громадських подорожей в усі країни світу", створеною в Петербурзі 1885 р., почали виникати подібні організації в інших містах імперії, наприклад, в Одесі - Кримський гірський клуб (1890 р.) із філіями в Ялті та Севастополі, а 1895 р.У міжвоєнний період розвитку туризму в Україні туристично-краєзнавча робота на західноукраїнських землях, завойованих тоді Польщею, швидко відновилася. Управління туризмом в Україні підпорядковувалося Товариству пролетарського туризму, створеному в РРФСР. Із завершенням Другої світової війни, яка завдала відчутної шкоди туристичній інфраструктурі, Україна ввійшла у четвертий етап світового розвитку туризму. Туризм в Україні ще довго перебував у занепаді. Лише у 60-х роках держава виявила інтерес до його подальшого розвитку, зокрема тоді, коли в 1965 р. на рівні областей були створені профспілкові ради з туризму та екскурсій, підпорядковані Українській республіканській раді з туризму та екскурсій.В цілому, частка туризму у світовому експорті товарів і послуг становить близько 13 %, а в країнах ЄС - 14 %, туризм формує 8 % сукупного ВВП країн ЄС і забезпечує близько 11 % економічного зростання; кількість робочих місць у туристській індустрії країн ЄС становить близько 12 % від загальної чисельності зайнятих. З іншого боку, доходи від туризму в Україні становили лише 3,485 млрд дол., тоді як, наприклад, Туреччина отримала 16,853 млрд дол., Канада - 14,632 млрд дол., Греція - 14,259 млрд дол., Нідерланди - 11,516 млрд дол., Португалія - 8,349 млрд дол., Хорватія - 7,902 млрд дол., Єгипет - 7,591 млрд дол., Польща - 7,239 млрд дол., Чехія - 5,007 млрд дол., Угорщина - 4,519 млрд дол. тощо В такому випадку розглядати такі подорожі як туристські поїздки взагалі неможливо, оскільки, згідно визначення, що наведено в Законі України «Про внесення змін в Закон України «Про туризм», туристом вважається особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будьякої оплачуваної діяльності та із зобов’ язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін. Підрахунок кількості туристів здійснюється на кордоні, згідно даних міграційних карток, що заповнюються безпосередньо туристом. Розрахунок доходів від туризму є дуже складною справою, оскільки туризм як сфера економіки включає значний перелік галузей і напрямів діяльності, які повязані з туризмом.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
1.1 Науково-дослідницькі експедиції у добу Середньовіччя
1.2 Період організованого туризму
1.3 Міжвоєнний період розвитку туризму
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТУРИСТСЬКОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ