Зародження законодавства про працю в Україні. Утворення органів по регулюванню трудових відносин. Зміни в напрямках розвитку і впровадження законодавства про працю в період непу. Застосування нового трудового законодавства на приватних підприємствах.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ РОЗВИТОК ТРУДОВИХ ВІДНОСИН І ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ В УКРАЇНІ (1917-1929 рр.)Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Ярмиш Олександр Назарович, Національний університет внутрішніх справ, перший проректор Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Глухачов Євген Федорович, Харківський інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри права та законотворчого процесу Захист відбудеться "3" червня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Для глибокого усвідомлення і ефективного вирішення завдань, щодо регулювання трудових відносин у нашій державі, виникла гостра потреба у вивченні, дослідженні й творчому переосмисленні всього кращого, набутого у цій сфері в її минулому розвитку. Цікавим, важливим і повчальним є вивчення та узагальнення досвіду розробки і застосування законодавства про працю й діяльності органів щодо регулювання трудових відносин у 1917-1929 рр. в Україні. Виходячи з цього, головною метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження основних напрямків становлення та розвитку вітчизняного трудового законодавства і його практичного застосування на державних і приватних підприємствах України в 1917-1929 рр. Мета дослідження обумовила такі основні наукові конкретно-дослідницькі задачі: зясувати вплив трудового права провідних, промислово розвинених країн світу та Російської імперії на процес становлення вітчизняного законодавства про працю; проаналізувати процес створення вітчизняного трудового законодавства після проголошення України незалежною державою у 1918 р., під час громадянської війни та в період впровадження нової економічної політики; простежити взаємозвязок між розвитком трудових відносин та законодавством про працю УНР періоду Центральної Ради і Директорії, Української держави та УСРР в 1917-1929 рр. розкрити особливості та співвідношення обєктивних та субєктивних чинників у розвитку трудового законодавства і його застосування на державних та приватних підприємствах; розробити й сформулювати рекомендації, які випливають з досвіду розвитку та впровадження законодавства про працю і діяльності органів по регулюванню трудових відносин у досліджуваний автором період для нашого часу.Він, працюючи на посадах Наркома праці РСФРР, а потім і СРСР, в своїх працях розкривав діяльність та результати роботи очолюваних ним наркоматів, пропагував і розкривав їх внесок у розвиток радянського трудового законодавства. Позитивним у цих працях було те, що вони були підготовлені на великому фактичному матеріалі, головним чином профспілок і державних органів по регулюванню трудових відносин, які добре знали особливості і труднощі впровадження законодавства про працю як на державних, так і приватних підприємствах. У ній грунтовно, на великому фактичному, в тому числі архівному матеріалі вперше досліджувався процес створення в Україні законодавства про працю та органів по регулюванню і впровадженню норм трудового законодавства у 1917-1920 рр. Другий розділ - “Становлення і розвиток вітчизняного трудового законодавства”, який складається з двох підрозділів, в першому - “Зародження і розвиток законодавства про працю в Україні”, - хоч і досить стисло, аналізуються причини та основні напрямки розробки законодавства про працю в провідних країнах світу і Російській імперії. Вивчення і аналіз їх діяльності переконливо свідчить, що вони багато зробили для впровадження прийнятого спочатку в УНР, а потім в УСРР законодавства про працю на практиці, покращення умов праці та життя широких верств трудящих.