Вивчення проблеми знаходження достовірних статистичних та нестатистичних оцінок похибки та невизначеності вимірювань за допомогою аналітичних та чисельних методів. Аналіз законів розподілу Стьюдента для не- та корельованих результатів спостережень.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР “ІНСТИТУТ МЕТРОЛОГІЇ” РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ТА МЕТОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ТОЧНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ З УРАХУВАННЯМ КОНЦЕПЦІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІОфіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Клейман Олександр Самуїлович, Національний науковий центр “Інститут метрології” Держспоживстандарту України, начальник лабораторії доктор технічних наук, професор Володарський Євген Тимофійович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, професор кафедри автоматизаціїекспериментальних досліджень доктор технічних наук, професор Щербак Леонід Миколайович, Національний авіаційний університет, професор кафедри інформаційно - вимірювальних систем Захист дисертації відбудеться „27 ”квітня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.827.01 при Національному науковому центрі “Інститут метрології” за адресою: 61002, Харків, вул. З дисертацією можна ознайомиться у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут метрології” Отримано вирази для оцінки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями, які забезпечують підвищення достовірності оцінювання похибки (невизначеності) при довільно заданих законах розподілу вхідних величин. The main aspect of this problem is finding the trustworthy the statistical and non-statistical estimation of the error and uncertainty of measurements by means of analytical and numerical methods. спостереження статистичний вимірювання аналітичнийНауковою основою оцінювання точності результатів вимірювань є теорії (концепції) похибок і невизначеності, що мають один математичний апарат - теорію імовірності і математичної статистики, але дещо відрізняються як термінологією, так і підходами до рішення окремих статистичних задач. Прийняття Україною міждержавного документа РМГ 43-2001, введення в дію ДСТУ ISO/IEC 17025 - 2001, а також підписання Угоди про взаємне визнання національних еталонів одиниць і свідоцтв калібрувань і вимірювань, які видаються національними метрологічними інститутами (MRA), поклало початок законодавчому використанню підходу невизначеності (ПН) в Україні. Це обумовлено як вибором у якості оцінки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями середнього арифметичного, не завжди адекватного закону розподілу результатів спостережень, так і спрощеннями при знаходженні довірчих інтервалів статистичних і нестатистичних оцінок точності результату вимірювання, які найчастіше не враховують законів розподілу аргументів (вхідних величин) рівняння вимірювання (модельного рівняння), співвідношення між їхніми характеристиками розсіювання, наявності кореляції, степені нелінійності рівняння вимірювання, тощо. Основні результати дисертаційної роботи були використані при виконанні держбюджетних робіт „Розробка інформаційно-вимірювального комплексу для електромагнітного моніторингу навколишнього середовища” (номер держреєстрації 0101U005127), „Розробка енергоефективних і екологічних технологій та технічних засобів використання електромагнітної енергії в промисловому і агропромисловому комплексі” (номер держреєстрації 0101U005128), затверджених листом Міністерства освіти і науки України №15/20-148 від 08.02.2001; “Синтез структури гравіметричного комплексу і розробка завадостійких алгоритмів вимірювань прискорення сили ваги” (номер держреєстрації 0104U03381), у яких дисертант виконував обовязки наукового керівника розділу; „Розробка методів і засобів підвищення ефективності використання електромагнітної енергії в промисловому та агрокомплексі”, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №633 від 05.11.2002, а також науково-дослідної роботи №05-05 з ДП Харківстандартметрологія “Розробка методичного документа “Рекомендації щодо оцінювання невизначеності під час виконання метрологічних робіт””, у яких дисертант виконував обовязки наукового керівника.