Розвиток теорії податків - Реферат

Податки являються необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві, та найчастіше основною формою доходів держави.Податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку та структуру, на стан науково-технічного прогресу. Російський мислитель Микола Тургенєв в своїй праці «Досвід теорії податків»(1818) відмітив, що саме податкові та фінансові непорозуміння, невміле збирання грошей з народу давали привід к повстанням, революціям та іншим суспільним потрясінням [10, с.202]. Історія цивілізації свідчить, що в різні періоди розвитку суспільства вводились різноманітні податки - на землю, майно, прибуток, цінні папери, спадщину, додану вартість, заробітну плату, акцизи, збори й відрахування, на автомобілі, коней, собак, продуктивну худобу та птицю, бджіл, подушні податки і податки на неодружених чоловіків, податки на бороду, вікна, двері тощо. Дуже цікава і різноманітна форма податків, податкової системи стародавніх країн залежала від цільової спрямованості їх стягнення та потреб суспільства, але головним є те, що саме зародження та формування держави є передумовою виникнення податків. Відповідальність від ухилення сплати податків:Хто своєчасно не сплачував податки мав чекати покарання: побиття, конфіскації всього майна або врожаю, відправлення у вязницю дружини, забирання дітей.Податки відігравали лише роль джерел доходу бюджету держави, а полеміка велася навколо справедливості їх справляння та частини вилучення, зумовленої фіскальної потребою завдань держави таких як забезпечення функціонування конкурентного ринку і гарантії стійкості купівельної спроможності грошей. Однією з перших була праця В.Петті «Трактат про податки та збори»(1662).У ній розглядаються державні витрати та зясовуються причини їх зростання у звязку з виконанням державою її функцій - економічної, соціальної, оборонної, поліцейської та ін. А це викликає незадоволення платників податків.Уільям Петті вперше сформулював принципи оподаткування, до яких належать пропорційність оподаткування,відсутність податкової дискримінації,ефективність використання зібраних податків, застосування різних штрафних санкцій до тих, хто ухиляється від сплати податків, запобігання подвійному оподаткуванню, простота та прозорість при обкладанні податками, можливість стягнення податків як у грошовому, так і в натуральному виразі, співвідношення податкових надходжень та державних витрат, неможливість застосування великого розміру податків для всіх громадян і можливість притягнення тимчасово вільних грошових коштів населення тощо.[5, с.85] Девід Юм - англійський економіст і філософ у своєму есе "Про податки" (1752) розмірковував так:«Коли встановлені податки на споживання, то робітники повинні урізати свої потреби, або зажадати збільшення оплати своєї праці - і тоді тягар податків ляже на багатих. Сміт сформулював 4 правила оподаткування: - пропорційність - податки мають сплачувати всі громадяни відповідно до своїх доходів, - мінімальність - податок повинен бути мінімальним та встановлюватися за принципом справедливості, - визначеність - податок повинен бути точно визначеним та не змінюватися довільно, - зручність до платника - податок має стягуватися у час і спосіб, який найменш обтяжливий для платника [6, с.59].Французька школа класичної політичної економії на відміну від англійської вела рішучу боротьбу з політикою меркантилізму.Фізіократія-напрям класичної політекономії у Франції, які вважали, що увага виробництва має бути спрямована не на розвиток торгівлі та нагромадження грошей, а на створення достатку «творів землі» - виражали інтереси великого капіталістичного фермерства. Оподаткування фізіократи зводили до трьох принципів: - оподаткування є джерелом прибутку, - наявність співвідношення між податками і прибутками, - витрати на стягнення податків не повинні обтяжувати. Основоположник школи фізіократів Франсуа Кене (1694-1774)(рис.9) - автор «економічної таблиці», в якій показано як сукупний річний продукт, що створюється в сільському господарстві, розподіляється між класами: продуктивним (фермери і наймані сільські виробники:, безплідним (робітник в промисловості та купці), і власниками (землевласники та король) [5, с.94]. Окремим напрямом податкової теорії є теорія негативних споживань, яка почала свій розвиток у кінці ХІХ - на початку ХХ ст., її авторами були Л.Штейн, Ф.Нітті, А.Вагнер» та інші - її сутність полягає в тому, що здебільшого у громадян країни існують колективні потреби і вони повинні задовольнятися за рахунок централізованих та місцевих бюджетів. Важливе місце в регулюванні доходів населення та його попиту на споживчі товари в теорії відводиться податкам як головному джерелу державного бюджету, з одного боку, та чиннику впливу на доходи громадян - з другого.Наприклад, замість прибуткового податку ввести податок на споживання. Якщо проаналізувати практику побудови податкових систем у багатьох країнах Західної Європи й ознайомитися з науковими розробками вчених-економістів від Петті т

Зміст

Вступ

1. Історія виникнення податків

1.1 Податки в Стародавньому Світі

1.2. Середньовіччя та Епоха Просвітництва. Меркантилізм

2. Податки в макроекономічній теорії

2.1 Економісти класичної політичної школи

2.2 Фізіократія- течія класичної політичної економіки

2.3. Дж. М.Кейнс. Кейнсіанська теорія. Дж. М.Кейнс

2.4 Теорії економічних пропозицій. А.Лаффер

3. Сучасний розвиток теорії податків.

Висновок

4.Література