Характеристика еволюції теоретичних засад підприємництва. Специфіка підприємницької діяльності в сільському господарстві. Особливості процесу становлення та визначення сучасної структури аграрних формувань господарського типу та їх ефективність.
Аннотация к работе
08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНауковий керівник - доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Юхимович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Червен Іван Іванович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу кандидат економічних наук, доцент, Сакун Аліна Жоржівна, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри обліку і аудиту Захист відбудеться 31 жовтня 2009 року о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м.Дніпропетровськ-27, вул.Разом з тим, зважаючи на значне відставання сільського господарства України за продуктивністю та ефективністю від країн Заходу і навіть радянських часів, головна ціль аграрної реформи - не виконана. У звязку з цим виникла потреба узагальнити науково-прикладні розробки щодо підприємницьких агроструктур, визначити головні напрями підвищення їх ефективності та напрями розвитку постіндустріального сектора в сільському господарстві. Проте, віддаючи належне їх науковому доробку, зазначимо, що і дотепер залишаються невирішеними деякі теоретико-методологічні і практичні питання, повязані з окремими аспектами теорії підприємництва, підвищенням ефективності підприємницьких агроструктур і насамперед формуванням та розвитком у їх складі особливого сектора - постіндустріальних (інноваційних) сільськогосподарських підприємств. У цілому теоретична і практична значимість розвитку і підвищення ефективності підприємництва в аграрних формуваннях, наявність низки невирішених тут питань і визначили вибір теми, її актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження. розкрити сучасний зміст категорій «підприємництво», «підприємець» і сформувати авторський підхід до визначення їх змісту;У першому розділі - «Теоретичні основи підприємництва та його особливості в сільському господарстві» - досліджено науково-методичні аспекти підприємництва, визначено його особливості в аграрному виробництві. У вітчизняних наукових джерелах найбільш типовими визначеннями змісту «підприємництва» є такі: особливий тип, або форма чи метод (стиль) господарювання; особливий фактор виробництва; будь-яка самостійна господарська діяльність у ринковій економіці. Логічний і системний підхід дали підстави сформулювати в дисертації такі положення: 1) в економічному аспекті підприємництво - це водночас і тип, і форма, і метод ведення господарської діяльності на інноваційних засадах, а підприємець персоніфікує цей процес; 2) підприємницькій господарській одиниці притаманні такі ознаки: економічна самостійність, ефективність і стабільність, відтворення й розвиток на інтенсивно-інноваційних засадах, незалежно від типу економіки і форми господарювання. Їх визначають за такими ознаками: використання найманої праці; підприємець - це власник, господар, капіталіст; людина, що проявляє новаторство, творчість, неординарність у будь-якій діяльності, йде на ризик. Підприємці - це особи, котрі не тільки авансували виробництво, є власниками виробничих ресурсів, наприклад, землі і отримують частку прибутку від її використання, але й приймають участь чи очолюють виробничу діяльність (самостійно чи у межах асоціації).Підприємництво в економічному аспекті - це особливий тип, вид і засіб господарської діяльності, за якої підприємство функціонує і розвивається на інтенсивно-інноваційних засадах. І тільки у ринковій економіці за умови жорсткої конкуренції кожний товаровиробник не тільки може, але й обєктивно має проявляти риси підприємництва. У цьому контексті йдеться про тип господарської поведінки, притаманний тим економічним субєктам ринкової економіки, котрі проявляють новаторство, творчість, неординарність в господарській діяльності, йдуть на ризик. Інтенсивне використання має також природні межі; 2) висока капіталоємкість галузі, сезонність виробництва, відповідно відносно більша ризикованість і потреба в кредитах у порівнянні з іншими галузями економіки знижують стимули підприємницької діяльності в сільському господарстві; 3) сільське господарство виключає появу монополій чи олігополій, що притаманно першій і другій сфері АПК. Зумовлено це дією ряда чинників і головним серед них є те, що рівень концентрації (розмірів) аграрних підприємств порівняно з іншими галузями економіки невисокий, а фактор приватного господарювання, внутрішньої мотивацій до зростання його ефективності, підприємливості має більш високу економічну вагомість.