Дослідження генезису етнічних культур і міжетнічних відносин. Визначення причин постійного розширення предмету етнології. Особливості застосування в етнології термінів "суперетнос" та "субетнос". Співвідношення світової та національних культур.
Аннотация к работе
Такі процеси у світі ще називають інтеґрацією і знаходять їм виправдання: в культурній гомогенності (однорідності) народів, їхній економічній взаємозалежності або територіальній близькості. Європейці зафіксували цю різницю між народами та його культурами у самій назві «відсталі» народи, позначивши їх словом «primitive», що дослівно можна перекласти, як «перші». Серед етнологів панівним стало переконання про відсутність «відсталих» і «передових» народів - всі народи рівноправні. Отже, термін "етнос" стосується тієї чи іншої основної етнокультурної одиниці - племені, народності, народу, нації. Для означення спільностей, що історично сформувалися за наслідками етнічної диференціації або ж конвергентних процесів різного змісту (в тому числі політичного) у минулі часи і стали складатися з кількох основних етнокультурних одиниць - етносів, прийнято використовувати термін суперетнос, - за таксономічним рівнем це щось більше, вище від етносу.Вони визнавали лише множинність культур, заперечуючи єдність цієї множинності, їхню історичну спадкоємність, загальнолюдський зміст. культура етнологія етнічний міжетнічний Існують культури, що старіють і розвиваються. Згідно з концепцією Шпенглера, кожна культура як живий організм має свою "душу". Водночас погляд сучасної людини на культуру випливає з емпірично наочного факту множинності культур, їх національної своєрідності. Народ живий, доки живе його культура, - такий символ віри сучасної людини, для якої надія на культуру сильніша від сподівань на державу, партії, вождів, ідеологію, у що так беззастережливо вірили ще вчора.